Назавжди у строю: Вшановуємо пам’ять молодшого лейтенанта Дмитра Балюка

Молодший лейтенант Дмитро Ігорович Балюк – це людина честі, справжній офіцер, люблячий батько та вірний друг. Він віддав своє життя за Україну, за кожного з нас. Трагічна звістка надійшла 20 липня 2025 року: Дмитро загинув у населеному пункті Бешківка на Чернігівщині, героїчно виконуючи бойове завдання у складі батальйону безпілотних систем. Він пішов з життя, як справжній Воїн – мужньо, віддано, до останнього подиху вірний своїй присязі.

Дмитрові було лише 42 роки. Він народився у мальовничому місті Кам’янець-Подільський. Отримав вищу освіту в Подільському аграрно-технічному університеті, де здобув фах інженера-механіка. У мирному житті Дмитро займався будівництвом, ремонтом техніки та виховував свого сина. Однак, коли його країна опинилася в небезпеці, він не вагаючись став до лав Збройних Сил України у серпні 2023 року. Дмитро обрав шлях боротьби, зайнявши посаду начальника групи логістики. Його відповідальність полягала у забезпеченні побратимів на передовій усім необхідним. Ця робота була невидимою, але надзвичайно важливою для успіху на полі бою.

Сьогодні наше місто провело Дмитра в останню путь. Його зустріли живим коридором, з квітами, на колінах, зі сльозами вдячності та невимовної скорботи. Побратими, друзі, численні жителі міста, військовослужбовці, ветерани та представники влади – усі, хто прийшов віддати шану герою, схилили голови в глибокій повазі. Його назавжди запам’ятають як добру, справедливу людину, яка не прагнула слави, а сумлінно виконувала свою справу – гідно, відповідально, по-чоловічому. Поруч із ним завжди була його родина: дружина Галина та син Павло. Зараз вони зберігають свій незмірний біль і свою непохитну гордість у своїх серцях.

Дмитра більше не буде поруч з нами фізично – але його дух назавжди залишиться з нами. Ми бачитимемо його у погляді сина, відчуватимемо у кроках дружини, згадуватимемо, дивлячись у чисте небо над Кам’янцем. Він назавжди залишиться в нашій пам’яті як символ того, за яке мирне ранок він заплатив найвищу ціну. Спочивай з миром, Дмитре. Ти – наша вічна гордість і наша глибока рана. Слава Герою.