🕯️ Назавжди додому повернувся Руслан Білич

Сьогодні, у скорботний день, громада Самбора на площі Пам’яті зустріла траурний кортеж із тілом полеглого захисника України – старшого солдата Білича Руслана Ярославовича. Після спільної молитви містяни разом з рідними та побратимами Героя вшанували його пам’ять. Церемонія прощання та чин похорону відбулися у залі органної та камерної музики, зібравши численних прихильників пам’яті воїна.

Руслан Білич, уродженець Самбора, народився 21 травня 1983 року. Здобувши освіту у місцевих навчальних закладах – спеціалізованій школі №8 (нині ліцей «Престиж») та професійному ліцеї сфери послуг (колишнє ПТУ №2), Руслан завжди шукав нових знань та можливостей. Він опановував різні сфери, працював, зокрема, віддалено у сфері цифрових технологій, демонструючи невтомну працьовитість.

У 2024 році Руслан прийняв свідоме рішення стати на захист Батьківщини. Добровільно звернувшись до військкомату, він підписав контракт на службу у Збройних Силах України. Руслан служив у 93-й окремій механізованій бригаді «Холодний Яр», займаючи посаду номера обслуги першого мінометного взводу третього механізованого батальйону.

Побратими згадують Руслана Білича як сміливого, відважного, чесного та справедливого чоловіка, який завжди був готовий до найскладніших завдань. Його побратими з теплотою називали його «Історик» за глибокі знання історії України та вміння надихати товаришів цікавими розповідями.

На жаль, безстрашний захисник загинув у своєму останньому бою 18 серпня 2025 року. Трагедія сталася поблизу населеного пункту Грузьке Покровського району Донецької області, де Руслан загинув під час виконання бойового завдання, отримавши смертельне поранення. Командування встигло подати його на відзнаку, але, на жаль, Герой так і не отримав її за життя.

Поховали Руслана Білича на Меморіалі Героям України у Самборі. У нього залишилися люблячі батьки, рідний брат, двоюрідні брати і сестри, а також племінники, які глибоко сумують за втратою.

🕯️ Вічна слава та пам’ять Герою!