Назавжди — з Україною, з нами, у пам’яті й серцях.

Минув рік відтоді, як на вічний спочинок повернувся до рідного дому наш земляк, воїн, патріот, Герой — Тарас Червінський.
Він пішов на війну добровольцем. Не зміг бути осторонь, коли рідну землю палив вогонь, а ворог топтав українські степи. Тарас захищав Україну на передовій біля Бахмута… Там, де пекло. Там, де не кожен витримує. Там він і залишив своє серце — назавжди, бо доля вирішила інакше.
Залишилася у сльозах дружина Люба, осиротіли донечки Ярина та Катерина, у безмежному горі мама Наталя.

Вічна слава Тобі, Тарасе.
Світла памʼять і наша молитва — завжди з Тобою.

Герої не вмирають.
Слава Україні!
Слава Герою — Тарасу Червінському!