Рік тому Україна втратила ще одного свого сина, мужнього Захисника – Лавровського Артема Олександровича. Його молоде життя, сповнене відваги та патріотизму, обірвалося в боротьбі з російськими окупантами в жорстоких боях за Маріуполь. Артему було лише 21 рік, але він встиг стати справжнім Героєм, віддавши найцінніше – власне життя – за свободу та незалежність нашої Батьківщини.

Трагедія полягає в тому, що ворог посилає проти нас найгірших, а ми, на жаль, втрачаємо найсвітліших і найвідданіших. Кожна така втрата – це незагойна рана для всієї країни, для родини, для друзів. Ми не маємо морального права забути їхній подвиг, їхню самопожертву. Ми не маємо права забути і пробачити тим, хто приніс на нашу землю смерть і руйнування.

🕯 Сьогодні, в річницю його загибелі, ми згадуємо Артема Лавровського як символ незламності духу та безмежної любові до України. Його приклад надихає нас бути сильнішими, триматися разом і продовжувати боротьбу, доки останній ворог не буде вигнаний з нашої землі.

Висловлюємо найщиріші співчуття родині загиблого Героя. Пам’ять про Артема Лавровського назавжди залишиться в наших серцях, як і пам’ять про всіх, хто поклав своє життя за Україну. Герої не вмирають, вони назавжди залишаються в історії та в нашій пам’яті!

🇺🇦