Найбільший біль – втрата дітей. Сьогодні ми вшановуємо пам’ять маленьких українців, невинних жертв російської агресії. Кіра, В’ячеслав, Дмитро, Денис, Марк, Тимофій, Єлизавета, Сергій, Злата, Ілона, Злата, Уляна – дванадцять дітей з Одещини, чиї життя обірвав ворог з початку повномасштабного вторгнення. На згадку про них біля Одеської ОВА висадили дванадцять сакур. Дзвіночки на гілках – символ дитячого сміху, який більше не пролунає. Вони мали жити, мріяти, вчитися, дорослішати, але їхні серця зупинилися від ворожих ракет та дронів. Ми пам’ятаємо кожного. Ніколи не пробачимо. Ця трагедія – нагадування про ціну, яку платить Україна за свою свободу. Вшанування пам’яті дітей – наш обов’язок. Світла пам’ять невинним жертвам.

Війна забирає найдорожче – життя дітей. Кожна втрата – незагойна рана для України. Не забудемо жодне ім’я, жодну посмішку, обірвану жорстокою війною. Діти України заслуговують на мирне майбутнє, на щасливе дитинство, на життя без страху і болю. Пам’ятаємо про ці втрати, продовжуємо боротьбу за мир і справедливість. Наші діти – наше майбутнє, і ми повинні захистити їх від жахів війни.

Цей день – символ нашої скорботи і нашої рішучості. Ми ніколи не забудемо злочини, скоєні проти українських дітей. Світ має знати правду про російську агресію і її наслідки для наймолодших українців. Пам’ять про загиблих дітей має стати закликом до дій, до посилення боротьби за мир і справедливість. Вшанування пам’яті дітей – це наш внесок у майбутнє без війни.