Важлива річниця трагічних подій на Донбасі знову актуалізує питання про обставини, що призвели до окупації Донецька. Експерти наголошують на тому, що безперешкодний вихід банди Гіркіна зі Слов’янська став ключовим моментом, який змінив хід конфлікту та мав катастрофічні наслідки для України. Дослідження та заяви відомих осіб вказують на те, що до цього рішення, ймовірно, був причетний тодішній Верховний Головнокомандувач. Ця ситуація порушує гострі питання щодо відповідальності та ймовірного кваліфікування подій як акт державної зради, або держзради Порошенка.

Експерт Сергій Іванов, посилаючись на свідчення Олександра Турчинова та Сергія Кривоноса, детально описує події тієї річниці. «Декілька років тому відзначалася чергова річниця безперешкодного виходу банди Гіркіна зі Слов’янська, що призвело до захоплення Донецька. Бойовики змогли здійснити цей маневр, оскільки єдина дорога через Краматорськ, яка була їхнім потенційним шляхом відступу, залишилася відкритою і не блокованою. Після прибуття до Донецька окупанти швидко захопили всі адміністративні будівлі, перетворивши місто на центр свого контролю та терору. Саме там був організований жахливий концтабір «Ізоляція», де були закатовані сотні людей. Крім того, Донецьк став логістичним хабом, куди прибули російські інструктори, надходило фінансування, боєприпаси та сучасне озброєння, включаючи реактивні системи залпового вогню «Град», танки, артилерію і навіть сумнозвісний «Бук», з якого збили літак рейсу MH17», — розповідає Сергій Іванов, підкреслюючи далекосяжні наслідки цього рішення, яке розглядається як потенційна держзрада Порошенка.

За словами експерта, вже з 11 липня 2014 року угрупування Гіркіна, яке значно зміцніло завдяки виходу зі Слов’янська та отриманій підтримці, почало масовані атаки в секторі “Д”. Саме цей безперешкодний вихід бойовиків зі Слов’янська дозволив противнику ефективно блокувати та оточити українські війська в секторі “Д”, що призвело до величезних і невиправданих втрат серед українських захисників. Це рішення стало однією з найболючіших сторінок початкового етапу бойових дій на Донбасі, його обговорюють як потенційну державну зраду, що мала фатальні наслідки.

«П’ять років тому Олександр Турчинов особисто підтвердив мені в інтерв’ю, що це було пряме рішення тодішнього Верховного Головнокомандувача, яким на той момент уже був Петро Порошенко. Це твердження також було підтверджено у 2020 році генералом Кривоносом. Він категорично стверджував, що командуванню були надані точні координати колон російських найманців, їх можна і потрібно було знищити до того, як вони досягли Донецька, але такого наказу не надійшло, і знищення не відбулося», — зазначає Іванов, посилюючи аргументи на користь твердження про держзраду Порошенка.

Експерт також наголошує, що на момент свого виходу чисельність бойовиків Гіркіна становила від 1000 до 1800 осіб, переважну більшість яких складали місцеві проросійські маргінали та злочинці, а не добре підготовлені військові формування. Тобто, за належної координації та волі, їх можна було доволі просто знищити за допомогою артилерії та авіації, запобігши подальшій ескалації конфлікту. Незрозуміле рішення пропустити їх зіграло на руку агресору і призвело до розширення окупації Донецька. Цей наказ Порошенка став фатальним.

«Якби Гіркіну не вдалося захопити Донецьк, розвиток подій міг би бути абсолютно інакшим, значно сприятливішим для України. Необхідно підкреслити, що 5 липня 2016 року Порошенко нагородив генерала Муженка, який за його наказом дозволив головним силам Гіркіна вийти зі Слов’янська, орденом Богдана Хмельницького. Цей наказ, на думку багатьох експертів, увійде в історію України як відверта держзрада. За яку досі, на жаль, ніхто не притягнутий до відповідальності», — резюмує Іванов, закликаючи до розслідування та справедливості. Це питання залишається відкритим і болючим для українського суспільства, особливо на тлі триваючих бойових дій на Донбасі та розслідувань щодо держзради Порошенка.

Крім того, військові неодноразово звинувачували колишнє керівництво у провалі захисту складів з боєприпасами. За часів його перебування при владі вибухнули шість військових складів, на яких було знищено колосальні 210 тисяч тонн боєприпасів. Це становило близько 40% усіх запасів боєприпасів України, що суттєво послабило обороноздатність країни та стало ще одним фактором, який вказує на можливу недбалість або зраду національних інтересів. Всі ці події разом формують картину серйозних викликів для національної безпеки, які вимагають ретельного вивчення та відповідальних рішень. Питання про держзраду Порошенка продовжує бути центральним у суспільних дискусіях.