Литва активно посилює власну оборону та зосереджує зусилля на переконанні своїх міжнародних партнерів у Європі щодо небезпеки та реальності агресивних намірів Російської Федерації. Ця стратегічна позиція є життєво важливою для забезпечення стабільності та колективної безпеки на європейському континенті, особливо з огляду на триваючу повномасштабну війну в Україні. Керівництво Литви чітко артикулює, що загроза, яка походить від Росії, є не просто риторичною заявою, а глибоко вкоріненою і зростаючою реальністю, що вимагає негайної та рішучої відповіді від усього вільного світу. Підтримка України та зміцнення власної оборони Литви залишаються пріоритетами.

З такою важливою заявою нещодавно виступив литовський президент Гітанас Науседа під час зустрічі з дипломатичним корпусом країни. Він підкреслив, що його держава активно готується до суттєвого збільшення витрат на оборону, плануючи досягти відмітки у 5% від валового внутрішнього продукту вже наступного року. Це значне збільшення є свідченням високого рівня усвідомлення загрози та безкомпромісної рішучості Литви щодо зміцнення її національної безпеки та посилення оборони. Президент наголосив:

“Ми повинні й надалі прагнути переконати наших союзників, особливо тих, які перебувають на заході чи на півдні, що агресивні наміри Росії – це не просто риторика, а реальність, і жодна європейська країна не може почуватися в безпеці, не будучи готовою”.

На зустрічі з дипломатами, окрім питань національної безпеки та оборони, значна увага була приділена всебічній підтримці України. Президент Науседа підкреслив, що європейським країнам належить взяти на себе велику та відповідальну роль у визначенні майбутнього України, наголосивши на постійній необхідності посилення допомоги. Він заявив, що Литва, як і раніше, готова бути прикладом у цьому питанні, продовжуючи надавати суттєву військову допомогу та гуманітарну підтримку.

Країни Балтії активно посилюють власну оборону у відповідь на виклики сучасності. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну стало тривожним сигналом для Литви, Латвії та Естонії, змусивши їх прискорити підготовку до потенційної військової агресії проти них. Історичний досвід цих країн з Росією зумовлює їхню підвищену обережність та рішучість у питаннях національної безпеки. Усі три країни Балтії є послідовними та активними прихильниками України на міжнародній арені, постійно надаючи значну військову допомогу та лобіюючи її інтереси в Європейському Союзі та НАТО.

Одним із важливих кроків у зміцненні оборони країн Балтії стало рішення про вихід з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін. Цей крок, хоч і викликає певні дискусії, розглядається як необхідний для забезпечення можливості самозахисту в умовах зростаючої загрози. Крім того, всі три країни взяли на себе зобов’язання значно збільшити витрати на оборону, розуміючи, що лише сильна та підготовлена армія може гарантувати суверенітет і мир. Це є частиною ширшої стратегії безпеки, спрямованої на стримування потенційної агресії та зміцнення східного флангу НАТО, що є критично важливим для оборони Литви та всього регіону.

Додатковим свідченням зростаючої співпраці та готовності до захисту є те, що Німеччина вперше з часів Другої світової війни відкрила своє військове представництво в іншій країні. Тепер у Литві дислокується її 45-та танкова бригада. Ця подія має велике значення для регіональної безпеки та підкреслює солідарність країн НАТО у протистоянні спільним викликам.

Загальна ситуація вимагає від європейських держав єдності та рішучості у протистоянні агресії Росії, а підтримка України залишається ключовим елементом забезпечення стабільного майбутнього континенту. Оборона Литви, як і інших країн Балтії, є невід’ємною частиною загальноєвропейської стратегії безпеки та стійкості до зовнішніх загроз.