Сьогоднішні російські удари по енергетичній інфраструктурі створюють ризики для стабільності постачань світла, води та тепла. Хоча повний блекаут по всій Україні не є наразі реальною загрозою, локальні відключення та можливі масштабніші перебої цієї зими цілком імовірні. Олексій Кучеренко, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, проаналізував поточну ситуацію, оцінив готовність системи захисту та можливі регіональні обмеження на електропостачання. Особливу увагу він приділив важливості захисту критичної інфраструктури та необхідності уникати панічних заяв.

Чи є сьогоднішні російські обстріли, що залишили частину столиці без світла та води, передвісником можливого блекауту цієї зими?

Термін «блекаут» я б розглядав виключно в контексті загальнонаціональної кризи. Локальні обмеження живлення не доцільно називати блекаутом. Необхідно ретельно аналізувати масштаби пошкоджень та їхнє географічне розташування. Виникають питання щодо захисту енергетичних об’єктів, особливо якщо дрони пошкоджують трансформатори, що є неприпустимим протягом трьох років війни. Балістичні ракети, що влучають у станції, є складною проблемою, де ключовим фактором залишається ефективність протиповітряної оборони (ППО). Але захист від дронів – це вже питання відповідальності відповідних комунальних служб та міської адміністрації. Наслідки ударів, як от у Києві, можуть бути серйозними, спричиняючи тривалі відключення світла, води та проблеми з транспортом. Такі ж локальні проблеми спостерігалися і в інших містах. Однак, з точки зору розвалу єдиної енергосистеми, ризик блекауту наразі не є реальним. Хоча удари по українській генерації зменшили її потужність, перетворивши систему з профіцитної на дефіцитну. Це може призвести до введення обмежень у певних регіонах, запровадження графіків відключень через нестачу потужностей. Але справжній блекаут – це повний, неконтрольований колапс енергосистеми.

Регіональні обмеження на використання електроенергії вже є реальністю і, ймовірно, триватимуть. Це залежить від ефективності захисту енергосистеми від подальших російських обстрілів.

Росія продовжує цілеспрямовано завдавати ударів по об’єктах інфраструктури, намагаючись залишити українців без світла, води та газу.

Ця тактика не є новою. Росіяни систематично атакують об’єкти генерації та мережі. Удари по газових сховищах та видобутку газу були зафіксовані і минулого, і на початку цього року. Ціль – створити дефіцит газу. Це не призведе до катастрофи, але певні зимові обмеження можливі. Україна має можливість імпортувати газ до сховищ з Європи, але ключовим є захист магістральної газотранспортної системи (ГТС) для забезпечення прокачування. До всіх панічних заяв політиків та фахівців слід ставитися зважено, не сприймаючи їх як повне знищення системи.

Кожну воєнну зиму Україна зустрічає з побоюваннями щодо стійкості комунальної інфраструктури.

Енергетики виконали свої завдання щодо підготовки до зими. Однак, ефективність заходів залежить від дій ворога. ракетні обстріли можуть нівелювати всі зусилля. Існують серйозні питання щодо облаштування укриттів для енергооб’єктів – ця програма фактично провалена. Відповідальність за це несуть колишні керівники «Укренерго», Агентства з відновлення, а також уряд, через прорахунки та помилкові управлінські рішення.

Українці прагнуть потужної відповіді Росії, щоб Москва також відчула наслідки.

Обмін ударами – це складний процес, де вистоїть сильніший. Україна не має іншого вибору, окрім як завдавати ударів у відповідь. Однак, наслідки можуть бути дуже серйозними. Росія, будучи ресурсною країною, не зважає на втрати, особливо за підтримки певних міжнародних партнерів. Тому, розуміючи прагнення українців до відплати, необхідно усвідомлювати потенційні загрози та виклики.

Який Ваш прогноз щодо проходження Україною цієї зими: песимістичний чи оптимістичний?

Я реаліст. Зима буде важкою, але не варто роздмухувати паніку катастрофами. Ймовірні проблемні дні та тижні в окремих регіонах. Поточна ситуація демонструє, що боротьба з російськими ракетами та дронами ще не настільки ефективна, як би хотілося. Системи ППО, як от «Петріот», працюють на межі можливостей. Антидронова оборона потребує покращення. Своєчасне будівництво додаткових захисних споруд зараз неможливе. Залишається лише аналізувати, чому за три роки війни не було зроблено достатньо для захисту енергетичних об’єктів та куди були спрямовані кошти.

довідка

Олексій Кучеренко

Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг

Олексій Кучеренко — український політик. Освіту здобув у Київському природничо-науковому ліцеї №145, а потім закінчив факультет кібернетики Київського державного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю «прикладна математика». Має ступінь магістра державного управління, є кандидатом соціологічних наук та академіком Української муніципальної академії.

У політичній діяльності Кучеренко обіймав посаду голови Запорізької облдержадміністрації (2000–2001), а також міністра з питань житлово-комунального господарства в уряді Юлії Тимошенко. Чотири рази обирався народним депутатом України — у III, V, VI та IX скликаннях, представляючи різні політичні сили, зокрема блоки «Наша Україна» та «Батьківщина».

З 2007 року очолює всеукраїнську громадську організацію «Спілка власників житла України». У Верховній Раді IX скликання обіймає посаду першого заступника голови комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Вас також можуть зацікавити новини: