Як відомо, стан організму людини залежить від повітря, способу життя, якості продуктів харчування, а також питної води. Вода – це найважливіший природний ресурс нашої планети. Питна вода та її якість впливають на всі фізіологічні та біохімічні процеси, що відбуваються в організмі людини, на стан її здоров’я. Забруднена вода призводить до спалахів епідемій та інфекційних захворювань.

Вода для пиття має бути безпечною для споживання в епідемічному та радіаційному відношенні, мати сприятливі органолептичні властивості і нешкідливий хімічний склад.

Для оцінки якості води, одним з головних є бактеріологічні показниками. Одним з показників бактеріального забруднення є кишкова паличка. Наявність кишкової палички у воді є ознакою недавнього забруднення стічними водами або відходами тваринництва. Під час дощів, танення снігу або інших опадів, кишкова паличка разом з потоком води може потрапити в ґрунтові води, разом з ними і в джерело водопостачання. Кишкова паличка у воді може завдати шкоду здоров’ю: від банального розладу шлунку до кишкової інфекції. Мікробне забруднення чи значна кількість певних хімічних домішок не змінюють суттєво органолептичних властивостей води (смак, запах, колір), тому відповідно і не викликають підозри щодо її безпечності, але можуть негативно впливати на здоров’я людини.

Слід зазначити, що єдиним способом оцінити якість та безпечність питної води – це проводити лабораторні дослідження в атестованій лабораторії. При моніторингу лабораторних досліджень якості колодязної води, нерідко виявляється забрудненість не тільки бактеріями, а й підвищеною кількістю нітратів.

Нітрати – це солі азотної кислоти. Найбільша концентрація нітратів спостерігається у поверхневих джерелах, ґрунтових водах та дворових колодязяхі є ознакою органічного забруднення. Джерелом забруднення є стічні води з полів, які обробляються азотними добривами, з тваринницьких приміщень, вигрібних ям, негерметичних септиків, гноєсховищ, місць утримання худоби тощо. Водночас коли йдеться про сільські, приватні території – це здебільшого провина самих господарів.

Про шкідливість нітратів, про те, що дуже часто причиною отруєння стають овочі і фрукти (особливо небезпечними є кавуни, дині, рання зелень овочів) напевно чули всі, але не менш небезпечною є питна вода, яка містить підвищений рівень нітратів, адже воду вживають кожного дня і всі, без винятку.

Чим же небезпечні нітрати? Потрапляючи до організму ці сполуки перетворюють гемоглобін крові на метгемоглобін – сполуку, що не здатна переносити кисень, і спричиняють дефіцит кисню в клітинах (гіпоксію).

Особливо небезпечним це є для дітей, особливо немовлятам до 1 року, які перебувають на штучному годуванні (коли суміші готуються на воді з високою концентрацією нітратів), а також особам похилого віку, людям, які страждають захворюваннями дихальної та серцево-судинної системи, хворим на анемію.

Рівень метгемоглобіну вище 50% може бути смертельним, а у менших концентраціях це проявляється млявістю, втомлюваністю, серцево-судинні порушення, ціаноз. Основні симптоми хвороби у немовлят проявляються у вигляді посиніння ділянок навколо рота, рук і на стопах, тому цю хворобу ще називають «блакитний синдром немовлят». У дітей можуть бути порушення фізичного розвитку, зниження уваги та концентрації під час навчання. Нітрати здатні викликати хронічну інтоксикацію. Тривале вживання питної води з підвищеним вмістом нітратів значно збільшує ризик розвитку раку шлунку, доведена їх роль хронічної нітратної інтоксикації у формуванні виразки шлунку. Нітрати пригнічують функцію щитоподібної залози, що є особливо небезпечним у регіонах із йододефіцитом.

Оскільки на сьогодні практично не існує ефективних методів видалення нітратів з води, тому рекомендовано для приготування їжі та питних цілей використовувати чисту від нітратів питну воду, зокрема фасовану, бутильовану столову воду, особливо батькам, які мають немовлят та дітей до 3-х років.

Власникам шахтних колодязів рекомендується дотримуватись вимог санітарного законодавства, передбачених Державними санітарними нормами і правилами «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» ДСанПіН 2.2.4-171-10, при їх облаштуванні та утриманні, а саме: колодязь не рекомендується облаштовувати в понижених, заболочених місцях та на ділянках, що затоплюються паводковими водами. Індивідуальний колодязь слід розміщувати на відстані не менше 20 м, а колодязь громадського користування на відстані не менше 50 м від джерел можливого забруднення (вбиралень, вигрібних ям, мережі каналізації, тваринницьких майданчиків). Не рідше 1 разу на рік необхідно проводити чистку колодязя від замулювання, намивання породи з одночасним поточним ремонтом кріплення та проведення дезінфекції.

Чиста, якісна та безпечна питна вода – запорука здоров’я людини. Бережіть себе і своє здоров’я! Будьте впевненими у якості питної води, яку ви споживаєте!

Провідний фахівець відділу державного

нагляду за дотриманням санітарного

законодавства Хмельницького районного

управління Головного управління

Держпродспоживслужби в Хмельницькій області                                     Людмила САЧАЛКО

« повернутися