Наприкінці серпня уряд дозволив українським чоловікам віком від 18 до 22 років виїжджати за кордон. Це рішення викликало значний резонанс та дискусії в українському суспільстві, адже воно торкається важливих аспектів, пов’язаних з мобілізацією, економікою та майбутнім країни.

Державна прикордонна служба України стверджує, що масового виїзду молоді не спостерігається, однак польські прикордонники повідомляють про помітне зростання пасажиропотоку юнаків з України. Це створює суперечливу картину та викликає занепокоєння серед представників бізнесу, які вже відчувають нестачу робочих рук, та військових, які попереджають про можливі проблеми на фронті.

Детальніше про те, що насправді відбувається з виїздом молодих чоловіків за кордон, як це впливає на українську економіку та обороноздатність держави, читайте в матеріалі.

Масовий виїзд молодих чоловіків за кордон: що відбувається насправді

Речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко неодноразово заявляв, що після змін правил перетину кордону не спостерігається масового виїзду чоловіків віком 18-22 роки. Він зауважив, що хоча певна кількість молодих людей і виїжджає, вони також повертаються, а їхня частка в загальному пасажиропотоці є незначною. Державна прикордонна служба не веде окремого обліку за віковими категоріями, тому точні статистичні дані відсутні.

«Апелювати цифрами не буду. Але від 28 серпня, коли зміни до правил перетину кордону набули чинності і під час дії воєнного стану дозволили перетинати кордон для чоловіків-українців у віці від 18 до 22 років включно, суттєвого збільшення, масового впливу на пасажиропотік ця категорія не несе», — зазначив Демченко.

Однак, дані польських прикордонників свідчать про протилежне. Прикордонна служба Польщі повідомляла про значне збільшення пасажиропотоку молодих хлопців з України. Зокрема, за тиждень від 28 серпня до 3 вересня до Польщі через прикордонні пункти в Підкарпатському регіоні в’їхало понад шість тисяч юнаків, тоді як виїхало близько двох тисяч. Для порівняння, тижнем раніше ці показники були значно нижчими.

Видання Rzeczpospolita наводить дані, згідно з якими 10,6 тисяч молодих чоловіків виїхало до Польщі за перший тиждень дії нових правил. У Люблінському воєводстві також спостерігається схожа тенденція: за один тиждень прибуло понад 4,5 тисячі юнаків, а виїхало лише 1,3 тисячі. Причини такого зростання різні: навчання, туризм, або ж пошук кращих можливостей за кордоном.

Голова перемишльського відділення Союзу українців у Польщі Ігор Горьков зазначив, що хоча група молодих українців і помітна, це не можна назвати масовою еміграцією. За його словами, вони переважно цікавляться організаційними питаннями, а не соціальною підтримкою.

Бізнес занепокоєний через нестачу робочих рук

Керівниця рекрутингової платформи та голова комітету Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) Марія Абдулліна попереджає про кадрові ризики для українського бізнесу через дозвіл на виїзд чоловікам 18-22 років. Багато компаній планували залучати молодих спеціалістів, але тепер ця стратегія опинилася під загрозою. Хоча поки що фіксуються поодинокі випадки звільнень, потенційна загроза зростає, і бізнесу вже зараз слід адаптувати свої плани щодо найму персоналу.

Прикладом такої ситуації стало закриття Oregano Cafe у Рівному, яке пропрацювало п’ять років. Співвласник закладу повідомив, що за останні два тижні майже 10 працівників звільнилися та виїхали за кордон, що є критичним для малого бізнесу, який не має ресурсів на підбір та навчання нових кадрів.

Видання Forbes повідомляє, що в мережі з 10 ресторанів у Тернополі та Львові до 20% персоналу опинилися під загрозою. Водночас у мережі «Сільпо» частка заяв на звільнення серед молодих співробітників не перевищує 3%.

Директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський вважає, що хоча масовий виїзд працівників не завдасть відчутного удару по загальній українській економіці, він може суттєво вплинути на окремі галузі, зокрема на роздрібну торгівлю, будівництво та логістику, де молодь часто займається підробітком.

Як рішення Кабміну може вплинути на фронт

Депутатка Київради та начальниця медичної служби батальйону «Вовки Да Вінчі» Аліна Михайлова розкритикувала рішення дозволити виїзд чоловікам 18-22 років, назвавши його популістським кроком, що ігнорує критичну ситуацію на фронті. Вона вважає, що це рішення політично вмотивоване напередодні виборів і свідчить про байдужість до військових.

Михайлова наголошує, що Росія має перевагу на фронті, а Україна добровільно втрачає молодь, яка мала б брати участь у захисті країни. На її думку, це «божевілля».

Експерт Центру східних досліджень Кшиштоф Нечипор зазначає, що рішення українського уряду вже має негативні наслідки для фронту. Він пов’язує просування російських військ з нестачею особового складу в українській армії, а весняну мобілізацію називає провальною. Відкриття кордону, на його думку, лише поглибить цю проблему.

За даними опитувань, значна частина молодих чоловіків віком 18-22 роки вирішить виїхати за кордон, можливо, з перспективою постійного проживання в європейських країнах до завершення конфлікту.

«Невиправна помилка»

Керівник Громадської антикорупційної ради МОУ, ветеран Юрій Гудименко називає рішення Кабміну «невиправною помилкою». Він вважає, що це рішення було непродуманим і погано комунікованим, і воно не може бути виправлене.

Гудименко наголошує на необхідності створення конкурентоспроможної освітньої системи, яка б залучала як українських, так і іноземних студентів. Він також зауважує, що масовий виїзд працівників створив кадрову прогалину, яку мають заповнити ветерани, і їх працевлаштування має бути пріоритетом для держави.

Нардеп Роман Костенко також вважає рішення Кабміну помилковим. Він наголошує, що ця молодь потрібна Україні для підтримки економіки, роботи в оборонно-промисловому комплексі та майбутньої служби в армії. Костенко пропонує готувати з них майбутніх сержантів і офіцерів, а не випускати за кордон. Він також вказує на несправедливість рішення щодо тих, хто підписав «контракт 18-24» з правом виїзду після служби, та на скарги бізнесу на відтік працівників.

На Україну чекає демографічна криза

Демограф Олександр Гладун засуджує рішення про дозвіл виїзду чоловікам 18-22 років, наголошуючи на його нищівних наслідках для демографії та суспільної солідарності. Він зазначає, що ця вікова група, яка і так чисельно обмежена через низьку народжуваність у 2000-х роках, становить подвійну цінність — як трудовий ресурс і як майбутні батьки. Їхній виїзд загрожує створенням глибокого демографічного провалу вже через десятиліття.

Гладун вважає, що це рішення підриває принцип справедливості, створюючи невиправдані привілеї для однієї вікової категорії в умовах війни. Він підкреслює, що всі покоління повинні робити внесок у перемогу України, і повинна існувати солідарність між поколіннями, а не вибіркове ставлення.

На його думку, цих молодих людей можна було б ефективно задіяти в тилу для підтримки Збройних Сил України, замість того, щоб повністю втрачати цей ресурс для країни. Демограф також скептично ставиться до шансів на повернення тих, хто вже виїхав, вважаючи, що більшість молодих чоловіків залишиться за кордоном назавжди.

Реакція соцмереж

Військовий Ілля Коротенко критикує рішення Кабміну, зазначаючи, що пів автобуса молодих хлопців 18-22 років, які виїжджали за кордон, заявили, що «тікають від війни». Він вітає владу з «черговим геніальним політичним рішенням».

У соцмережі Х користувачі припускають, що рішення уряду може бути пов’язане з майбутніми виборами. Деякі вважають, що це спроба «позбутися» молоді, яка може чинити опір, дозволивши їм виїжджати за кордон, щоб «знизити напругу».

Інші користувачі висловлюють думку, що молодь, яка виїхала, з часом повернеться до України, і що пік виїздів скоро мине. На платформі Threads користувачі іронічно жартують над ситуацією, що склалася.