Друга світова війна стала трагічною сторінкою в історії України, залишивши глибокий слід на долях мільйонів українців. Війна вийшла далеко за межі військових дій та окупації, охоплюючи кожен аспект життя. Українці брали активну участь у бойових діях на різних фронтах, демонструючи відвагу та стійкість.

Необхідно відзначити внесок українців у розгром нацизму. Серед них були військовослужбовці Червоної армії (близько семи мільйонів осіб), вояки УПА (понад 100 тисяч), а також українці, що воювали у військових з’єднаннях інших країн: Польщі (120 тисяч у 1939 році), США (до 80 тисяч у 1945), Канади (до 45 тисяч у 1945), Франції (до п’яти тисяч у 1940 році). Ці люди, ризикуючи життям, боролися проти нацизму та внесли свій вклад у перемогу над ним.

Людські втрати України у Другій світовій війні вражають: понад 8 мільйонів загиблих, економічні збитки склали 285 мільйонів тогочасних рублів. Обидва тоталітарні режими, нацистський та комуністичний, не рахувалися з життями людей на українських землях. Нацисти чинили жахливі злочини на окупованих територіях, включаючи Голокост, розстріли мирного населення, спалення сіл та депортації. Комуністичний режим також залишив кривавий слід, зокрема, масові розстріли політичних в’язнів у тюрмах Західної України в 1941 році, підрив центру Києва та греблі ДніпроГЕСу, знищення поранених червоноармійців в Одесі. Ці трагічні події нагадують про ціну війни та необхідність пам’ятати про минуле.

Україна також пов’язана із завершенням війни. 2 вересня 1945 року генерал Кузьма Дерев’янко, уродженець Уманщини, від імені СРСР прийняв беззастережну капітуляцію Японії. Це свідчить про важливу роль українців у перемозі.

Українські землі двічі пережили жахіття війни. Тактика «спаленої землі» застосовувалася як відступаючою Червоною армією, так і армією Третього Райху. Тут відбувалися масштабні битви, розгорнувся безпрецедентний рух спротиву. Українські національні військові партизанські загони почали формуватися з 1941 року, зокрема, «Поліська Січ» під проводом Тараса Бульби-Боровця. Згодом, ініціативу та назву УПА перейняла Організація українських націоналістів ОУН(б). УПА налічувала десятки тисяч бійців, які діяли на Волині, Поліссі та Галичині, здійснюючи рейди, напади на німецькі гарнізони та склади, ведучи сутички з радянськими партизанами та військами НКВС. Після приходу радянської влади у 1944 році УПА продовжила боротьбу в підпіллі до кінця 1950-х років, демонструючи незламність духу українського народу.