Останнім часом у медійному просторі з’явилися повідомлення, що Російська Федерація нібито готує масштабний новий наступ РФ на фронті у другій половині літа. Ці заяви викликали жваве обговорення та занепокоєння в суспільстві. Проте представники українських офіційних структур, зокрема Центру протидії дезінформації (ЦПД) при Раді національної безпеки і оборони (РНБО), рішуче спростовують такі твердження, називаючи їх безпідставними та такими, що не відповідають дійсності щодо поточної ситуації на фронті.

Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко у своєму офіційному каналі наголосив на безглуздості подібних матеріалів, які часто поширюються без глибокого розуміння реального стану справ на фронті та загального розвитку подій. За його словами, джерела такої інформації часто є сумнівними, а іноді й відверто пов’язані з ворожою пропагандою. Це створює ґрунт для дезінформації та маніпуляцій громадською думкою, що є однією з ключових цілей агресора в гібридній війні проти України. Розуміння тактики ворога є вкрай важливим для інформаційної гігієни громадян.

Коваленко нагадав, що окупаційні війська намагаються вести наступальні дії та чинити тиск на всіх напрямках фронту фактично з минулого року. Це не є якимось «новим наступом РФ», а радше продовженням їхньої агресивної стратегії, яка, проте, не приносить їм значних успіхів. «Нових наступів» як таких, за його словами, немає. Натомість спостерігаються постійні спроби вкидання резервів, зміни тактики ведення бойових дій, а також спроби штурмових груп заходити в прикордонні райони та нав’язувати бої. Ворог також продовжує перекидати значні ресурси на східному напрямку, прагнучи просунутися вперед, попри значні втрати.

Він підкреслив, що удари по тилових районах України є прямим наслідком того, що стратегічні завдання, поставлені вищим військово-політичним керівництвом окупантів, були провалені ще з минулого року. Армія Російської Федерації намагається компенсувати свою нездатність до ефективних проривів на фронті за рахунок тиску кількістю живої сили та техніки. Проте навіть чисельна перевага не завжди гарантує їм успіх. Прикладом цього є залучення іноземних військових контингентів, як це було зафіксовано в прикордонних районах, зокрема на Курщині. Це свідчить про значні проблеми з мобілізаційним ресурсом та боєздатністю всередині російської армії, що змушує її шукати підтримку навіть у таких віддалених партнерів.

Аналіз ситуації на фронті свідчить про те, що Україна продовжує тримати оборону та ефективно протистояти ворожим намаганням. Важливою складовою цієї протидії є не лише військова міць, а й інформаційна стійкість суспільства. Поширення неперевіреної або дезінформаційної інформації грає на руку ворогу, створюючи панічні настрої та підриваючи віру в перемогу. Тому вкрай важливо довіряти лише офіційним джерелам інформації та критично оцінювати будь-які «сенсаційні» заяви про майбутній новий наступ РФ чи інші події на фронті. Заяви окупантів часто є елементом психологічного тиску. Зберігаючи спокій та довіряючи перевіреним даним, українці зміцнюють свою стійкість та спільний опір.