Країни-члени НАТО стикаються зі значними труднощами у формуванні єдиної відповіді на російські порушення повітряного простору. Останні події демонструють явні розбіжності у поглядах держав-членів альянсу щодо реакції на російські погрози.

Як повідомляє Bloomberg, Німеччина висловила занепокоєння щодо ризиків збиття російських літаків. Ця позиція контрастує із заявами президента США Дональда Трампа, який висловився за більш агресивну реакцію, що знайшло підтримку у Польщі та країнах Балтії. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск раніше наголосив, що політика збиття літаків, які становлять загрозу безпеці, є непохитною.

Ці обміни думками свідчать про тривожні розбіжності всередині НАТО. Серія інцидентів із вторгненням російських літаків у повітряний простір країн-членів альянсу загострила занепокоєння на східному фланзі. Естонія, зокрема, вимагала термінових засідань НАТО та Ради Безпеки ООН після 12-хвилинного порушення її повітряного простору трьома російськими винищувачами. Це сталося невдовзі після аналогічних інцидентів з російськими безпілотниками у Польщі та Румунії.

Водночас, коли деякі союзники наполягають на жорстких діях, Німеччина закликає до стриманості. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив: “Необдумані вимоги щось збити з неба або влаштувати вражаючу демонстрацію сили є марними. Розсудливість — це не боягузтво, а відповідальність перед своєю країною та за мир у Європі”.

Натомість, президент Латвії Едгарс Рінкевичс закликав НАТО до демонстрації сили: “Правила ведення бойових дій мають бути оновлені так, щоб у разі продовження дій Росії альтернативою було відкриття вогню”, — зазначив він у коментарі Bloomberg TV.

У середу увагу привернув інцидент із військовим літаком Іспанії, який перевозив міністра оборони Маргариту Роблес і зіткнувся з перебоями GPS. Також безпілотники змусили тимчасово закрити аеропорт Копенгагена.

Дискусія тривала під час Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку. На запитання журналістів про підтримку збиття російських літаків, Трамп відповів ствердно, але ухилився від уточнення щодо підтримки НАТО, зазначивши, що “це залежить від обставин”.

Держсекретар США Марко Рубіо спростував заяви Туска, наголосивши, що політика НАТО передбачає перехоплення літаків, які не становлять прямої загрози, а не їхнє збиття. НАТО пообіцяло “рішучу” відповідь на вторгнення, включно з військовими методами, якщо це буде необхідно. Президент Фінляндії Олександр Стубб закликав союзників до твердості, але без надмірної ескалації, підкресливши: “Єдине, що розуміє Росія, — це сила”.

Дональд Трамп також наголосив на підтримці України, заявивши, що “Україна — за підтримки ЄС — здатна повернути всі території, захоплені Росією після 2022 року”. Кремль відреагував, заявивши про збереження “стійкості і стабільності”. За даними джерел, Трамп зберігає позицію спостерігача у війні з Україною.

Міністр закордонних справ Німеччини Йохан Вадепуль прокоментував зміну тону Трампа: “Президент США робить правильні висновки зі своїх безуспішних спроб підштовхнути Путіна до миру”. Він додав, що стратегія Кремля полягає у провокуванні союзників НАТО та їхній дискредитації у разі ескалації.

Нагадаємо, раніше президент США Дональд Трамп висловив думку, що країни-члени НАТО мають збивати російські військові літаки, що порушують їхній повітряний простір.