Нове масштабне дослідження, опубліковане в авторитетному журналі Nature Human Behaviour, виявило цікаву тенденцію: люди з психічними розладами часто обирають собі партнерів із схожими проблемами. Ця закономірність стає особливо помітною у шлюбі та сімейному житті, а діти таких пар, на жаль, мають вищий ризик успадкувати схильність до аналогічних розладів.

Хоча раніше цю тенденцію помічали, особливо в скандинавських країнах, її вивчення поза межами Європи було обмеженим. Щоб заповнити цю прогалину, науковці проаналізували дані про понад 14,8 мільйона людей з Тайваню, Данії та Швеції, розділивши їх на групи за десятиліттям народження, починаючи з 1930-х і до 1990-х років.

Дослідники зосередилися на дев’яти поширених психічних розладах: шизофренії, біполярному розладі, депресії, тривожності, синдромі дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ), аутизмі, обсесивно-компульсивному розладі (ОКР), розладах, пов’язаних із вживанням психоактивних речовин, та нервовій анорексії. Аналіз показав, що коли в одного з партнерів діагностували одне з цих захворювань, ризик розвитку подібного розладу в іншого партнера значно зростав. Цікаво, що з кожним наступним поколінням ймовірність однакового психічного діагнозу в обох партнерів зростала, особливо це стосується розладів, пов’язаних із вживанням психоактивних речовин.

Чун Чіє Фан, дослідник у галузі демографії та генетики, зазначив, що ця закономірність спостерігається в різних країнах, культурах та поколіннях, і навіть зміни в психіатричній допомозі за останні 50 років не вплинули на цю тенденцію. Виняток становлять лише ОКР, біполярний розлад та нервова анорексія, які демонстрували дещо різні закономірності в різних країнах, наприклад, на Тайвані подружні пари частіше страждали на ОКР, ніж у скандинавських країнах.

Дослідження також пролило світло на ризики для наступних поколінь: у дітей, обоє батьків яких мають однакове психічне захворювання, ризик його розвитку є вдвічі вищим, ніж у тих, де страждає лише один з батьків. Це підкреслює важливість розуміння спадкових та середовищних факторів у розвитку психічних розладів.

Хоча автори дослідження не зосереджувалися на причинах, вони висувають кілька гіпотез. По-перше, люди часто тягнуться до тих, хто схожий на них самих, і краще розуміють спільні проблеми. По-друге, спільне середовище може сприяти конвергенції, роблячи партнерів ще більш схожими. По-третє, суспільні упередження щодо психічних розладів можуть обмежувати вибір партнера. Стрес, спричинений одним партнером, також може спровокувати розлад у іншого, навіть якщо раніше він не мав діагнозу. Враховуючи генетичну складову психічних розладів, вибір партнера зі схожими проблемами збільшує ризик для наступних поколінь.

Чому так трапляється?

Науковці пропонують кілька ключових причин такої тенденції. По-перше, це психологічний фактор привабливості до схожих людей, які краще розуміють один одного завдяки спільним викликам. По-друге, спільне життя та середовище можуть сприяти конвергенції — процесу, коли партнери стають більш подібними. По-третє, суспільні стигми та упередження щодо психічних розладів можуть обмежувати коло потенційних партнерів. Додатково, стрес, пов’язаний із психічними проблемами одного партнера, може стати тригером для іншого. Враховуючи генетичну схильність до багатьох психічних захворювань, такий вибір партнерів, по суті, збільшує ймовірність їх прояву в майбутніх поколіннях.

Важливо зазначити, що ця публікація базується на актуальних наукових дослідженнях і має виключно інформаційний характер. Вона не може слугувати підставою для самодіагностики. У разі проблем зі здоров’ям обов’язково зверніться до лікаря!

Нагадаємо, раніше ми писали про те, чому військові та цивільні можуть ставати залежними від небезпеки.