У цей непростий для України час кожна історія, сповнена відваги та самопожертви, набуває особливого значення. Серед тисяч героїв, які щодня стоять на захисті нашої держави, є й ті, чия мужність та вірність справі пронизують душу особливо глибоко. Саме такою є зворушлива розповідь про брата й сестру з Рогатинської громади, які, обравши шлях захисту рідної землі, стали справжніми Героями Рогатинщини. Їхній спільний шлях на фронті — це не просто військова служба, це живе свідчення незламності українського духу та безмежної любові до Батьківщини.

Раніше ми розповідали про старшого солдата Івана Кізиму, уродженця села Фрага, чий приклад мужності надихає багатьох. Іван Кізима, попри свій молодий вік, гідно проходить через найзапекліші бої, демонструючи неймовірну витримку та стійкість перед обличчям небезпеки. Він залишається вірним військовій присязі, своєму народу та українській землі. За виняткову відвагу, стійкість та зразкову службу, яку демонструє цей відданий Захисник України, Іван був заслужено нагороджений почесним знаком Головнокомандувача ЗСУ «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня. Його шлях — це приклад того, як справжні герої живуть і борються за світле майбутнє.

Сьогодні ж ми хочемо детальніше розповісти про його сестру — Оксану Тарасівну. Оксана Тарасівна є молодшим сержантом 23 інженерно-позиційного полку, і її роль на фронті є критично важливою. Вона є єдиним бойовим медиком-жінкою у своєму підрозділі, що підкреслює її виняткову сміливість та професіоналізм. Поява Оксани на передовій — це не випадковість чи збіг обставин, а свідомий вибір серця, сповнений глибокого патріотизму та бажання допомагати тим, хто цього потребує найбільше. Улітку 2022 року, залишивши мирне життя, тепло рідного дому, спогади про безтурботні студентські роки в Дубенському медколеджі, вона свідомо пішла туди, де допомога потрібна найбільше — на передову.

Саме там, у найгарячіших точках, її знання, вміння, золоті руки та чуйне серце щодня рятують життя українських воїнів. Вона несе відповідальність за кожного, хто потребує медичної допомоги, демонструючи неабияку відданість своїй професії та співчуття до побратимів. За самовідданість, незламність духу та численні врятовані життя Оксана Тарасівна була відзначена однією з найпочесніших нагород — почесною відзнакою Головнокомандувача ЗСУ «За збережене життя». Це свідчить про її неоціненний внесок у справу захисту нашої країни та збереження її людського потенціалу.

Ця історія — не просто розповідь про брата й сестру на війні, які виявили надзвичайну відвагу. Вона — про справжню, безкорисливу любов до рідної землі, про те, як родинні зв’язки стають міцною опорою у найважчі часи. Вона — про тиху, але справжню героїку, яка не потребує гучних промов чи камер. Про жінку, військового медика, яка щодня виносить на собі не лише фізичний біль чужих тіл, але й тяжкий вантаж чужих душ, повертаючи воїнів до життя та надії. Історії героїв, подібні до цієї, є невичерпним джерелом натхнення для всіх українців, показуючи, що наша сила — у єдності та непохитній вірі в перемогу.

Дізнатися більше про цю надзвичайну родину та їхній героїчний шлях можна в розширеному інтерв’ю, посилання на яке буде надано окремо.