Слава Україні! Наші Герої – гордість нації. Сьогодні ми хочемо розповісти про ковельчанина Олександра, чиє інтерв’ю з’явилось на сторінці 14-ї окремої механізованої бригади імені Князя Романа Великого. Олександр, хлопець з Ковеля, з перших днів війни став на захист України. Він – один з тих воїнів, хто впевнено та сміливо виборює нашу свободу. Ми пишаємось нашим воїном, нашим земляком з Ковеля! Дякуємо тобі, Олександре, за службу, мужність, відданість та честь. В інтерв’ю Олександр ділиться не лише військовими буднями, але й розповідає про своє хобі та звичайні людські цінності, які набувають нового значення на війні. Він розповідає про зміни, які відбулися на фронті. 🎤 Зараз зовсім інший етап війни, ніж будь-коли раніше. Все через велику кількість дронів різних типів, які надзвичайно впливають на поле бою. Дрони абсолютно змінили поле бою в порівнянні з початком повномасштабної війни. Це особливо помітно, коли тримаєш оборону на передньому краї, – ділиться Олександр. Олександр добре пам’ятає, як залишив рідний Ковель на початку повномасштабного вторгнення росії. 🎤 Спочатку я був у підрозділі охорони, який займався прикриттям важливих об’єктів на Волині. А вже за кілька місяців доєднався до 14-ї Князівської бригади, яка тоді воювала на Донеччині, – розповідає воїн. Воїн з Ковеля пригадує, як давався взнаки брак бойового досвіду та як звикав до постійних артилерійських обстрілів. Долати фронтові труднощі допомагали досвідчені побратими. 🎤 Я потрапив у дуже вмотивований і згуртований колектив. Досвідченіші бійці все пояснили, показали, підтримали. Тому доволі швидко адаптувався. А згодом вже сам зустрічав нових побратимів і навчав їх, – згадує Олександр. Не все пережите воїн воліє згадувати. Але цю історію пригадує з посмішкою. Історія трапилася з Олександром. 🎤 Кілька окупантів йшли окопуватися на позиції, і чомусь були впевнені, що нас там немає. Залишили зброю, а в руках мали лише лопати. Так з тими лопатами ми їх і взяли в полон, – розповідає Олександр. За роки війни Олександр навчився цінувати не лише справжню дружбу, а й те, що раніше здавалося звичним. 🎤 У цивільному житті ти не помічаєш того, що тут має особливу цінність: тихий сон на зручному ліжку, гарячий душ… А головне, люди, які підтримують попри все! Рідні, яких так рідко бачиш…, – ділиться воїн. У мирному житті Олександр захоплювався риболовлею. Тепер каже, що його нове хобі – знищувати з гранатомета ворожу техніку. 🎤 Які часи, такі й хобі, – посміхається воїн Олександр з Ковеля. За матеріалами 14-ї окремої механізованої бригади імені Князя Романа Великого