Наші люди вдома. Ця звістка лунає по всій Україні, зігріваючи серця мільйонів. Сьогодні українська земля радо зустрічає своїх синів та доньок, які повернулися з російського полону. Для багатьох із них шлях додому був надзвичайно довгим і болісним, адже більшість перебувала в неволі ще з 2022 року, переживаючи найскладніші випробування. Кожен обмін полоненими – це не просто статистична цифра, це тисячі понівечених доль, що знову знаходять надію, це відновлення родинних зв’язків та повернення сенсу життя. Повернення українських полонених є пріоритетом для держави.

Серед тих, хто сьогодні знову ступив на рідну землю, є справжні герої, що боронили Україну на найгарячіших ділянках фронту. Це воїни, які самовіддано захищали нашу незалежність у різних регіонах: від запеклих боїв на Донеччині та героїчної оборони Маріуполя до важких протистоянь на Луганщині, Харківщині та Херсонщині. Це представники різних підрозділів наших Збройних Сил, відважні бійці Національної гвардії, незламні вартовики Державної прикордонної служби, а також фахівці Державної спеціальної служби транспорту. Їхня стійкість та віра у перемогу України є прикладом для кожного з нас. Не менш важливим є повернення додому цивільних громадян, яких агресор незаконно утримував у полоні. Їхня невинність та страждання підкреслюють жорстокість ворога та нагадують про необхідність боротьби за кожного українця.

Процес обміну полоненими є складним і вимагає титанічних зусиль багатьох людей та структур. Ці обміни мають тривати безперервно, адже мета України – звільнити абсолютно всіх наших людей, які перебувають у російському полоні. Це включає не лише військовослужбовців, а й цивільних, яких агресор захопив та утримує в неволі. Кожен, хто докладає зусиль для здійснення цих обмінів – від перемовників та розвідників до волонтерів та міжнародних партнерів – заслуговує на найвищу подяку. Їхня робота є ключовою у цій боротьбі за людські життя та гідність.

Україна продемонструвала свою непохитну волю до звільнення кожного свого громадянина. Ці повернення є не лише радісною подією для родин, але й важливим сигналом для тих, хто ще чекає на звільнення: держава пам’ятає про вас і робить все можливе для вашого повернення. Це також свідчення ефективності зусиль, спрямованих на тиск на агресора та забезпечення дотримання міжнародного права. Ми продовжуватимемо боротьбу за кожного, хто залишається у неволі, доки останній український полонений не опиниться вдома. Дякую кожному, хто допомагає це робити, хто не втомлюється наближати цей момент. Це наша спільна перемога, що надихає на подальшу боротьбу за вільну та незалежну Україну.