🕯 З глибоким сумом і болем у серці ми повідомляємо про втрату нашого земляка, мужнього Захисника України — Корчемного Володимира Борисовича. Він віддав найцінніше — своє життя — за свободу нашої держави, за мирне небо над нашими головами, за майбутнє рідної землі. Його жертовність назавжди залишиться в наших серцях.

Володимир народився 16 червня 1990 року в місті Овруч. Тут минули його дитячі та юнацькі роки. Він здобув освіту в Овруцькій загальноосвітній школі №1, а потім — у професійно-технічному училищі, де опанував фах електромонтера силових і освітлювальних агрегатів. З ранніх років Володимир вирізнявся працьовитістю, відповідальним ставленням до будь-якої справи та щирим бажанням бути корисним своїй громаді.

З 2011 по 2020 рік він сумлінно працював в Овруцькому РЕМ. Колеги згадують його як надійного товариша, відповідального працівника та людину, на яку завжди можна було розраховувати. Його життєрадісний характер, доброзичливість і відкритість робили його душею колективу. Володимир мав багато друзів, які цінували його підтримку, щирість і незламну людяність.

До початку повномасштабного вторгнення Володимир працював у будівельній компанії на Київщині. Завдяки своїм знанням, ініціативі та лідерським якостям він швидко піднявся кар’єрними сходами, обійнявши посаду головного енергетика. Він розробив та успішно втілював у життя амбітний інженерний проєкт, яким щиро пишався. На жаль, війна обірвала його професійні плани та не дала можливості завершити розпочате.

28 квітня 2022 року, усвідомлюючи весь ризик, Володимир Борисович став на захист своєї Батьківщини. Він гідно виконував бойові завдання, демонструючи витримку, професіоналізм і мужність. Згодом його призначили гранатометником, де він проявив себе як сміливий і надійний воїн, готовий стояти до останнього.

Трагічно, 27 грудня 2023 року, поблизу населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області, Володимир Борисович зник безвісти під час виконання бойового завдання. Його офіційно визнали загиблим 4 жовтня 2025 року. Зі зброєю в руках він мужньо боронив незалежність нашої держави, виявивши незламну волю, звитягу та безмежну любов до України.

Війна забрала від нас не лише відважного Воїна. Ми втратили дорогого земляка, працьовиту й порядну людину, турботливого сина, найкращого брата, люблячого батька. Для Володимира його маленька донечка була цілим світом, і він понад усе цінував свою родину, прагнучи захистити її від будь-яких небезпек.

Овруцький міський голова Іван Коруд, колектив міської ради та всі жителі громади висловлюють найщиріші співчуття матері Надії Григорівні, брату Олександру Борисовичу — який також є мужнім Захисником і тривалий час стояв на сторожі нашої свободи, сестрі Наталії Борисівні, донечці Валерії, а також усім близьким, рідним, друзям та бойовим побратимам Володимира. Ми розділяємо ваш непоправний біль і бажаємо сил пережити цю страшну втрату.

Доземно схиляємо голови в глибокій скорботі. Пам’ять про нашого Героя — Корчемного Володимира Борисовича — навіки залишиться в наших серцях.

Про час зустрічі Героя на Щиті та чин поховання буде повідомлено додатково.