Наш вибір – незалежна держава!

Незалежність України – це не просто слова, це доконаний історичний факт і єдино прийнятна форма існування нашої країни. А власна незалежна держава – це усвідомлений вибір та найцінніше надбання українців, яке ми виборюємо кожного дня.

Сучасна незалежність України, яка триває вже 34 роки від ухвалення Акта проголошення незалежності, спирається на тисячолітній спадок державності. Це включає Давньоруську державу IX століття, зародження давньоукраїнської мови, формування абетки – кирилиці, перші найменування нашого народу – «руси», «русичі», «русини», національний герб – тризуб, грошову одиницю – гривню. Використання терміну «Україна» відомо з 1187 року.

Об’єктивна історична реальність беззаперечно свідчить, що саме Україна, а не країна-плагіатор, країна-агресор, країна-злодій і мародер росія, є повноправним спадкоємцем державної і культурної традиції Русі. Цей факт є ключовим для розуміння нашої історії та сьогодення.

Доленосні події 1991 року – це відновлення Україною своєї державності, зокрема Української Народної Республіки, яка припинила своє існування через агресію російської більшовицької держави на початку XX століття. У 1991 році, зусиллями поневолених комуністичним московським режимом народів, було повалено тоталітарну радянську систему. Завдяки споконвічному прагненню до свободи Україна відновила свою незалежність. Ухвалення Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року цивілізовано та у правовому полі реалізувало право Українського народу на самовизначення.

Як це вже траплялося в історії, мирний розвиток незалежної України став дратувати російську недоімперію. Коли всі політико-економічні спроби знищити новітню українську державність зазнали краху, московські імперці з 2014 року вдалися до збройної агресії. Тоталітарний путінський режим заперечує не лише існування України як суверенної держави, а й українців як окремого етносу. З повномасштабним вторгненням 24 лютого 2022 року розпочалися визвольні змагання за саме існування української нації.

Війна за незалежність України триває. Агресор вторгся на нашу територію з наміром підкорити Український народ, що йому не вдавалося за всі минулі роки. Сьогодні ми не лише відстоюємо своє природне право мати власну незалежну державу, захищаємо свій цивілізаційний вибір від споконвічного ворога – московії (нині російська федерація). Ми боремося за саме існування Українського народу, за збереження України та українства, за можливість вільно жити та робити власний вибір. У цій війні ми стаємо сильнішими, більш витривалими, зміцнюємо свою армію та волю до перемоги.

Важливо, що вся вітчизняна історія нерозривно пов’язана з розвитком українського війська та національними військовими традиціями. Захисники нашої державності є нащадками воїнів-русичів, козаків, січових стрільців, вояків УПА. Сучасні Збройні Сили України та інші силові структури, стримуючи агресора, захищають суверенітет, незалежність та державність України. Вони доводять, що українці – нація воїнів, армія сміливих і незламних.

Українці – це народ, який навіть за надважких історичних умов здатен відстояти свою волю, правду і державу. Критично важливим у цьому зв’язку є єдність нації, всіх верств суспільства перед викликами війни та спробами ворога розхитати нас зсередини. Досвід минулих століть показав, що саме єдність, згуртованість українців – ключовий чинник збереження незалежної держави та її успіху.

Зазіхаючи на державний суверенітет України, кремлівський режим спровокував хаос на європейському континенті, розбалансував систему колективної безпеки та викликав несприятливі наслідки у цілому світі. Тому зупинити агресора – це завдання всіх цивілізованих націй.

Сильна незалежна Україна – це держава, у якій об’єктивно зацікавлений світ. Відстоюючи власну незалежність, ми убезпечуємо народи Європи та всі цивілізовані народи світу від можливих посягань російського агресора. Задля досягнення довгоочікуваного миру та стабільності Україна має повне право на максимальне сприяння з боку міжнародної спільноти у боротьбі проти агресора та на беззастережну підтримку всіх демократичних країн.