🇺🇦Наш герой Сергій Феськов навіки в строю. Він віддав своє життя, захищаючи Україну, своїх близьких та наше спільне майбутнє. Йому назавжди залишиться 32 роки.

Сергій народився 5 листопада 1990 року в селі Уїздці. Там минуло його дитинство, там він здобував знання у місцевій школі. Ще юнаком Сергій Феськов відчув, що таке військова служба, адже був призваний до десантних військ у Львові. Відтоді в його серці зародилася незламна відвага та жага до захисту Батьківщини.

Повернувшись додому, Сергій обрав професію помічника машиніста електровоза у Здолбунівському залізничному ліцеї. Проте мрії кликали його до столиці. Спочатку він працював на станції метро «Дарниця» складачем вагонів, а згодом змінив напрямок і став працювати на пекарні разом із мамою.

Саме там, серед ароматного хліба та працьовитих людей, Сергій Феськов зустрів кохання всього свого життя. Валентина стала його дружиною, а невдовзі у молодої пари народився синочок Богдан. Сергій завжди плекав мрії про щасливе майбутнє для своєї сім’ї.

Родина переїхала до села Ярунь Новоград-Волинського району, але Сергій, як і раніше, їздив на роботу до Києва. Він постійно думав про майбутнє свого сина, прагнучи забезпечити йому найкраще.

Та у лютому 2022 року, коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Сергій Феськов не зміг стояти осторонь. Він став до лав територіальної оборони Житомира, а згодом був мобілізований до 95-ї десантно-штурмової бригади Збройних сил України.

Його бойовий шлях пролягав через найгарячіші точки фронту: Харків, Ізюм, Лиман… Сергій Феськов мужньо бив ворога пліч-о-пліч зі своїми побратимами, не шкодуючи сил та здоров’я. Останньою бойовою місією стали бої поблизу смт Кримінне Сєвєродонецького району Луганської області. Там 28 січня 2023 року під час артилерійського обстрілу Сергій віддав своє життя за свободу України. 3 лютого все село зібралося, щоб провести свого Героя в останню земну путь.

Його рідні, друзі, односельці, колеги, вчителі – усі схилили голови в скорботі. Смерть Сергія Феськова стала величезною втратою для всіх нас. Він був справжнім прикладом незламності духу, відваги та безмежної любові до Батьківщини.

Герої не вмирають! Вони назавжди залишаються в наших серцях.
👉Відео з серії “Книга пам’яті Здовбицької ТГ” вже доступне за покликанням