Троценко Роман Сергійович: Історія Героя з Павлограда

Життєвий Шлях Незламного Духу

Народився 20 березня 1995 року в місті Павлоград, що на Дніпропетровщині. Роман Сергійович Троценко, наш герой, з дитинства виявляв відповідальність, цілеспрямованість та активність. Він добре навчався, а після закінчення школи №9 здобув гірничу професію у Павлоградському технікумі, хоч і не одразу пішов працювати на шахту.

Тривалий час Роман успішно працював у сфері електронної та побутової техніки, де був справжнім майстром своєї справи. У 2017 році він одружився, а наступного, 2018 року, його сім’я поповнилася донечкою, яка стала для нього найбільшою радістю і сенсом життя. Він був для неї найкращим батьком.

У 2020 році Роман вирішив повернутися до здобутої гірничої професії. Він влаштувався на шахту «Західно-Донбаська» (блок №3) гірником на допоміжних роботах, отримавши 3-й професійний розряд. Проте, його шахтарська кар’єра тривала недовго. Отримавши повістку, він пішов на строкову службу в армії, де згодом зрозумів своє справжнє покликання. Роман залишився служити за контрактом, ставши на захист України під час повномасштабної війни.

Він був щирою, світлою та відкритою до людей людиною, завжди посміхався, жартував і був душею компанії. Його батьки любили його і безмежно пишалися своїм сином. Роман мав щасливу родину: люблячу дружину та донечку, яка тільки пішла до першого класу, коли її тато віддав своє найцінніше – життя – в бою за Батьківщину.

«Рома був найкращим! Він любив нас, любив життя і хотів жити! Завжди був позитивним, добрим і чуйним. Відважно виконував свій обов’язок заради нашого світлого майбутнього, в яке вірив до останнього! За нього і віддав найцінніше – своє життя. Ми дуже пишаємося нашим Героєм! Дуже любимо та сумуємо», – з болем у серці згадує дружина Марія.

Шлях Воїна: Від Павлограда до Передової

Роман став до лав захисників у 2021 році. Звання: старший сержант. Посада: головний сержант, командир мінометного взводу мінометної батареї батальйону оперативного призначення. Підрозділ: 13 бригада оперативного призначення Національної гвардії України «Хартія».

У 2021 році він пішов за призовом на строкову службу, але невдовзі підписав контракт та залишився служити у лавах Нацгвардії у військовій частині 3024 у місті Павлоград. Від самого початку повномасштабного вторгнення, не вагаючись, він став на захист України та своєї родини. У 2023 році Роман пройшов додаткове навчання та доєднався до нацгвардійців «Хартії», де боронив найскладніші ділянки Донецького та Харківського напрямків, виконуючи завдання, що потребували неабиякої витримки та відповідальності.

Побратими завжди любили та поважали Романа, дослухалися до його думки та рішень. Для них він був справжнім прикладом мужності, честі та людської гідності. На жаль, 21 листопада 2024 року, під час виконання бойового завдання поблизу села Липці, Харківської області, захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, старший сержант Троценко Роман Сергійович загинув.

Його поховали у місті Павлоград на цвинтарі по вулиці Шутя. Посмертно він був нагороджений нагрудним знаком «Ветеран Війни – Учасник бойових дій», знаком пошани – медаллю «За відвагу» («Відвага та честь»), знаком пошани від міста Павлоград «За заслуги перед громадою», а також Указом Президента України орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

#герої_павлоградці