Сьогодні ця звістка наповнила серця калушан вдячністю, сльозами радості й надією. Повернення Андрія Біника – це неймовірна подія для всієї громади.

Андрій – наш земляк, хлопець із міцним духом і щирим серцем, справжній герой Калущини. Навчався у Калуському ліцеї №4, згодом здобував фах у ВПУ №7. У мирному житті, як і багато його ровесників, любив спорт, активно займався футболом. Ще зовсім юним, після навчання, пішов на строкову службу, яку проходив у пожежних військах.

На військову службу за контрактом Андрій Біник був прийнятий у 2023 році. Із грудня 2024 року солдат гідно та віддано боронив Україну на фронті — в розвідувальних військах, демонструючи мужність та відвагу. Він став прикладом для багатьох, хто прагне захищати свою землю.

На жаль, у лютому 2025 року рідних Захисника сколихнула страшна звістка: із 10.02.2025 ім’я Андрія увійшло до списку зниклих безвісти Захисників України. Це був важкий період для всієї родини та друзів.

Для матері, Тетяни Олександрівни, та всіх рідних і близьких почалося нестерпне очікування. Кожен день тягнувся вічністю. Єдиним свідченням того, що син живий, стало відео, на якому пані Тетяна впізнала Андрія — у полоні. Це дало надію на його повернення.

І ось сьогодні ми маємо щастя сказати: наш Захисник Андрій Біник повернувся! Ця новина облетіла Калуш та всю Україну, викликаючи сльози радості та відчуття єдності.

Тетяна Олександрівна поділилася, що попереду в Андрія — реабілітація, відновлення після пережитого. Потрібен час та підтримка для повернення до повноцінного життя. Важливо забезпечити йому належний догляд та увагу.

Із нетерпінням чекаємо, що зовсім скоро він приїде додому і зніме свою світлину з банера на Алеї віри та надії. Це буде особлива мить — не лише для родини, а й для всіх нас. Його повернення – символ незламності українського духу.

24 вересня Андрієві виповниться 23 роки. Попри такий юний вік — він уже Воїн. Справжній. Нескорений. Його сила волі вражає.

Мама Тетяна з трепетом і нетерпінням чекає на ту мить, коли зможе нарешті обійняти свого сина. Обійняти — і просто мовчки подякувати… за те, що живий. Повернення Андрія Біника – це диво, на яке чекала вся Калущина.