🕯Наша громада з глибоким сумом дізналася про трагічну долю Владислава Вікторовича Поліновського, боярчанина, який став ще однією жертвою нищівного ракетного удару окупантів. Цей фатальний обстріл відбувся 17 травня 2022 року по навчальному центру Збройних Сил України в смт Десна. Лише через два роки, після тривалого періоду невизначеності, статус Владислава Поліновського змінився з «безвісти зниклого» на «загиблого». Це підтвердження принесло біль та остаточно розвіяло надії рідних.
Життєвий шлях Владислава Поліновського розпочався у Боярці, де він народився 2 січня 1985 року. Саме тут він зростав, формувався як особистість та отримував освіту. 2002 року Владислав успішно закінчив Боярську середню школу № 1, заклавши основу для свого майбутнього. У травні 2003 року його призвали на строкову військову службу, де він вперше відчув відповідальність за захист Батьківщини. Після демобілізації Владислав Вікторович працював у підрозділі Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Вишневе, присвячуючи себе порятунку життів та допомозі людям у надзвичайних ситуаціях. Його професійний шлях свідчив про його готовність служити суспільству.
У червні 2006 року Владислав одружився, створивши міцну родину. У шлюбі народилося двоє синів, для яких він був люблячим батьком та надійною опорою. Родина була для нього джерелом сили та натхнення, а він – справжнім оплотом для своїх близьких.
З початком повномасштабної агресії, 16 квітня 2022 року, Владислав Поліновський був знову призваний до лав Збройних Сил України. Він свідомо обрав шлях захисту рідної землі. Його направили для проходження військової підготовки, де він мав стати оператором-топогеодезистом самохідно-артилерійського взводу. Він готувався до виконання бойових завдань, розуміючи всі ризики, пов’язані із захистом нашої країни.
Проте 17 травня 2022 року, під час виконання своїх обов’язків, пов’язаних із захистом Вітчизни, життя Владислава обірвалося. Він загинув у результаті ракетного обстрілу військового полігону «Десна». Ця подія стала однією з найтрагічніших сторінок у новітній історії. Його героїчна загибель є гірким нагадуванням про ціну, яку платить Україна за свою свободу та незалежність. Владислав Вікторович віддав найцінніше – своє життя – заради нашого майбутнього, ставши справжнім Героєм, чиє ім’я буде вписане в історію нашої боротьби.
Владислав Поліновський був людиною надзвичайної щирості, доброти та відвертості. Він завжди був вірним другом, люблячим сином, турботливим чоловіком та відданим батьком. Саме таким, світлим і справжнім, він назавжди залишиться в душах і серцях рідних, близьких та всіх, хто мав честь його знати. Його світла пам’ять буде жити вічно.
Прощання з нашим Героєм Владиславом Поліновським відбудеться у п’ятницю, 17 травня 2024 року об 11 годині на Алеї Героїв (кладовище у м. Боярка по вул. Шевченка).
Просимо всіх жителів громади прийти та гідно вшанувати пам’ять Владислава, підтримати його родину у цей невимовний час. Він пішов захищати Батьківщину, і тепер, через два роки після героїчної загибелі, нарешті повертається до рідної землі. Важливо висловити нашу спільну вдячність та повагу до його подвигу, адже завдяки таким Героям, як Владислав, ми маємо надію на мирне майбутнє.
