🖤НА ВІЧНИЙ СПОЧИНОК ДОДОМУ… 😥Васильківщина з глибоким сумом прощається сьогодні з найвідважнішими синами України. Вони мріяли про мирне небо, але ціною власного життя здобули нашу свободу. Їхня жертовність назавжди залишиться в наших серцях.

🕯ЛИТВИНЕНКО Максим Валерійович народився 17 листопада 1983 року в місті Васильків. Шкільні роки пройшли в загальноосвітніх школах №6 та №7, де він здобув повну середню освіту. Максим змалку захоплювався спортом, зокрема дзюдо, розвиваючи свою силу та дисципліну. Отримавши спеціальність «слюсар з ремонту автотранспортних засобів» у Професійному ліцеї міста Українки, він тривалий час працював у ЗАТ «Світ електроніки», де демонстрував глибоке розуміння сучасних технологій. У 2004 році Максим зустрів свою любов, Ольгу, і невдовзі родина поповнилася сином Андрієм – його єдиною гордістю. З початком повномасштабного вторгнення, Максим став до лав Територіальної оборони у Василькові, а в березні 2022 року добровільно вступив до Збройних Сил України. Він з честю боронив Донецький напрямок. На жаль, 14 березня 2024 року, під час виконання бойового завдання на Донеччині, обірвалося його життя. За виняткову службу та відвагу Максим Валерійович був посмертно нагороджений статусом учасника бойових дій.

🕯️КОНТУШ Ян Володимирович народився 18 березня 1971 року в Києві. Ян був старшою дитиною в сім’ї, прикладом для молодшої сестри Олени та брата Олександра. Навчання в школі завершив після 8 класу, здобувши робітничу спеціальність слюсаря у професійно-технічному училищі. Життєвий шлях Яна пов’язаний з роботою водієм вантажних автомобілів. У 2003 році, придбавши будинок у селі Кодаки, він знайшов тут своє щастя, зустрівши Оксану та ставши люблячим батьком для її 8-річної доньки Вікторії. У 2012 році родина поповнилася ще однією донечкою, Маргаритою, яка стала надією та гордістю Яна Володимировича. У березні 2022 року Ян пішов добровольцем до лав ЗСУ, боронив Донеччину та Луганщину. Героїчно отримав тяжке поранення під час захисту Авдіївки. Майже два роки Ян Володимирович мужньо боровся за життя, але 17 жовтня 2025 року його серце зупинилося. За свою службу та незламність Ян Володимирович був нагороджений медаллю «Учасник бойових дій», відзнакою «За поранення» та почесною нагородою «Лицарський Хрест».

🙏Вічна пам’ять і Царство Небесне Героям! Низький уклін, безмежна вдячність та щирі співчуття родинам загиблих.