Науковці здійснили виняткове занурення на дні Курило-Камчатської та Алеутської западин у Тихому океані, де на глибині 9 533 метри, що перевищує висоту Евересту, було виявлено вражаюче життя. На цій запаморочливій глибині, в умовах повної темряви, без кисню та звичної для нас їжі, процвітають великі скупчення унікальних червів та молюсків. Це відкриття, детально висвітлене виданнями AP та Dailymail, підкреслює виняткову здатність життя адаптуватися до найекстремальніших умов на Землі.

Під час місії екіпажованого підводного апарата Fendouzhe, дослідники встановили новий рекорд, досягнувши глибини 9 533 метри. Це приблизно на 25% глибше, ніж будь-коли раніше було зафіксовано для хемосинтетичних спільнот, що свідчить про безпрецедентні можливості дослідження глибин океану.

Незважаючи на неймовірний тиск, екстремальний холод та абсолютну темряву, науковці стали свідками існування численних угруповань трубчастих червів, довжиною від 20 до 30 см, та білих молюсків, деякі з яких досягають 23 см. Ці унікальні організми, можливо, навіть ще не відомі науці, демонструють дивовижну стратегію виживання. Вони не споживають органіку, що опускається з верхніх шарів океану, а натомість живуть у складному симбіозі з мікроорганізмами. Ці мікроби переробляють вуглець, сірководень та метан, перетворюючи їх на хімічні сполуки, що є джерелом енергії для цих глибоководних мешканців. Цей процес, відомий як хемосинтез, є ключовим для їхнього існування.

Крім того, в цих суворих умовах були виявлені актинії, ложконоси та морські огірки. Ці організми, на відміну від червів і молюсків, адаптувалися до харчування залишками мертвих організмів або органічними частинками, що поступово осідають з вищих шарів океанічної товщі.

Сяотун Пен, один з провідних авторів цього захоплюючого дослідження, пояснює, що ці дивовижні істоти населяють хадальну зону — найглибшу частину світового океану, яка характеризується субдукційними зонами, де одна тектонічна плита занурюється під іншу. Незалежний експерт Джулі Хубер, мікробіолог з Океанографічного інституту Вудс-Хоул, високо оцінила це відкриття, назвавши його «вражаючим проривом» у розумінні життя на крайніх межах.

Плани наукової команди включають подальші дослідження, зосереджені на вивченні механізмів, за допомогою яких ці організми використовують хімічні реакції для виживання, та виявленні конкретних адаптацій, що дозволяють їм існувати в таких екстремальних умовах. Особливий інтерес становить гіпотеза про можливе існування подібних спільнот в океанах на інших планетах, де присутні хімічні елементи, такі як метан, сірководень або водень, що нагадують умови земних глибин.

У попередніх дослідженнях міжнародна група науковців виявила, що глибинні океанічні екосистеми мають набагато тісніші зв’язки по всьому світу, ніж вважалося раніше, що підкреслює взаємопов’язаність морського життя на нашій планеті.