Україна продовжує платити високу ціну за свою свободу, і кожна втрата героя глибоко відлунює в серцях мільйонів. Цього дня ми згадуємо Миколу Олеговича Бунчука, вірного сина своєї Батьківщини, який віддав найдорожче – своє життя – захищаючи Україну від повномасштабної ворожої навали. Микола Бунчук, народжений 29 серпня 1998 року, був родом із мальовничого, але нині багатостраждального міста Лисичанська Луганської області. Його життєвий шлях, як і багатьох молодих українців, був свідомо обраний на захист суверенітету та територіальної цілісності країни, яку він любив понад усе. Він проходив військову службу за контрактом, демонструючи неймовірну відданість і беззаперечну мужність у найскладніші часи для нашої держави.
Трагічна звістка про те, що загинув військовий Микола Бунчук, прийшла 7 березня 2022 року, на самому початку повномасштабного вторгнення. Під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Дмитрівка на Київщині, Микола отримав смертельне осколкове поранення. Цей акт героїчної жертовності став однією з тисяч історій незламності та героїзму, що творяться українськими військовими щодня на всіх фронтах. Ціною власного життя Микола Бунчук допоміг стримати ворога на підступах до столиці, захистивши тисячі життів мирних громадян та наблизивши Україну до омріяної перемоги. Кожен загиблий військовий залишає після себе порожнечу, яку неможливо заповнити. Це непоправний біль для родини, для друзів, і для всієї країни, яка втрачає своїх кращих синів та дочок, включаючи кожного загиблого військового.
Микола, як і інші мужні захисники, усвідомлював усі ризики своєї небезпечної місії. Проте його незламна воля до перемоги, глибока любов до рідної землі та прагнення жити у вільній країні були сильнішими за будь-який страх. Його вчинок є яскравим прикладом безмежної мужності, самовідданості та справжнього патріотизму. Він назавжди залишиться в пам’яті українського народу як невід’ємна частина героїчної історії України та символ її незламності духу. Його ім’я буде вписано золотими літерами в літопис української боротьби за незалежність. Пам’ять про кожного загиблого військового є священною.
У ці скорботні моменти ми висловлюємо найглибші та найщиріші співчуття рідним та близьким Миколи Бунчука. Нехай пам’ять про його визначний подвиг назавжди буде жити в наших серцях, нагадуючи про ціну свободи. Його внесок у боротьбу за вільну та незалежну Україну є абсолютно неоціненним. Пам’ятаючи про Миколу та всіх тих, хто загинув військовий заради нашого майбутнього, ми не лише вшановуємо їхню пам’ять, але й зобов’язані продовжувати їхню справу, працюючи задля процвітання України. Вічна пам’ять і слава Герою, що віддав своє життя за Україну!
