27 червня — це день, що навічно закарбувався в історії Катеринопільської територіальної громади як скорботна річниця. Саме цього дня минув рік з моменту, коли у безжальній боротьбі за суверенітет та свободу України обірвалося життя нашого відважного земляка – Руренка Сергія Васильовича. Народившись у 1975 році в селі Бродецьке, він був справжнім сином своєї землі, який не вагаючись став на її захист у найважчий час. Пам’ять про цього Героя України живе і передається з покоління в покоління.З перших днів повномасштабного вторгнення російських окупантів, Сергій Руренко, усвідомлюючи всю небезпеку та відповідальність, без зволікань приєднався до лав Збройних Сил України. Він проходив військову службу на посаді сержанта, виконуючи обов’язки старшого стрільця-оператора мотопіхотного взводу мотопіхотного батальйону у складі однієї з військових частин. Його відданість, професіоналізм та незламність духу були прикладом для побратимів. Сергій Руренко мужньо виконував усі поставлені бойові завдання, демонструючи справжню відвагу та самопожертву на передовій.Трагічна звістка про загибель Героя України Руренка Сергія Васильовича надійшла 27 червня 2024 року. Він загинув під час мінометного обстрілу, захищаючи українську землю поблизу населеного пункту Кам’янське Запорізької області. Його життя обірвалося, коли він, як і тисячі інших українських воїнів, віддавав найцінніше – своє життя – заради мирного неба над нашою країною. Він похований у рідному селі Бродецьке Звенигородського району Черкаської області, де його спокій охороняє пам’ять про його подвиг.За видатне виконання бойових завдань, що вимагали надзвичайної мужності та самовідданості, Руренко Сергій був посмертно удостоєний високої відзнаки. Його було нагороджено почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України