З глибоким сумом повідомляємо про непоправну втрату для українського суспільства та правоохоронних органів. 28 червня 2024 року, під час виконання відповідального бойового завдання в Донецькій області, загинув старший сержант поліції, стрілець батальйону Юрій Кривошапка. Його відвага та самовідданість, проявлені у протистоянні російським загарбникам, навічно закарбуються в історії України.Юрію Леонтійовичу було всього 38 років. Ця трагічна звістка залишила глибокий біль у серцях його рідних: дружини та двох неповнолітніх дітей – доньки та сина, які тепер змушені жити без свого люблячого батька та чоловіка. Його смерть є болючим нагадуванням про високу ціну, яку Україна платить у цій повномасштабній війні.Юрій Кривошапка народився у селі Шклинь на Горохівщині, Волинської області. З 2008 року він присвятив своє життя служінню закону та правопорядку, розпочавши кар’єру в органах Міністерства внутрішніх справ. З 2015 року його професійний шлях був нерозривно пов’язаний з поліцією міста Горохів, де він займав різні посади, завжди демонструючи високий професіоналізм та відданість справі. Його багаторічний досвід та незмінна принциповість були прикладом для колег.У червні 2024 року, усвідомлюючи важливість моменту та нагальну потребу захисту своєї Батьківщини, Юрій Кривошапка приєднався до лав стрілецького батальйону поліції Волині. Це було свідоме рішення справжнього патріота, який не міг залишатися осторонь, коли його країна потребувала захисту. На передовій Юрій демонстрував неабияку мужність та рішучість. Він гідно виконував усі службові обов’язки та бойові розпорядження, виявляючи незламну вірність Присязі українського поліцейського до останнього подиху. Він загинув як справжній Герой – у бою з російськими загарбниками на передовій Донеччини, захищаючи кожного з нас.Вся поліцейська родина України, а також мешканці Волинської області та всієї країни, висловлюють щирі співчуття родині загиблого Героя. Ця втрата є спільною для всіх нас. Ми повинні пам’ятати, що саме завдяки таким відважним захисникам, як Юрій Кривошапка, Україна стоїть і бореться за своє майбутнє. Його подвиг є невід’ємною частиною історії нашої боротьби за незалежність.Ми схиляємо голови у скорботі та вічній пам’яті про Юрія Леонтійовича. Його ім’я назавжди буде вписане золотими літерами в літопис українського героїзму. Шана і слава Герою, який навіки залишився в строю, даруючи нам надію на мирне небо.