Життя цього молодого захисника обірвалося в районі Щербинівки, що на Бахмутщині. Короткий час Арсен вважався зниклим безвісти, і вся Україна, затамувавши подих, тримала в серці надію на його повернення. На жаль, ця надія розбилася об страшну реальність – Арсен загинув, захищаючи нашу землю.

11 липня йому мало б виповнитися лише дев’ятнадцять. У такому ніжному віці молодь зазвичай мріє, закохується, здобуває освіту та планує своє майбутнє. Але доля розпорядилася інакше. Арсен, ще зовсім юний, тримав зброю, захищав кожного з нас, вірив у перемогу, віддавав себе повністю, і врешті-решт, віддав найцінніше – власне життя.

Його жертовність і самовідданість вражають. Неможливо підібрати слова, аби втішити тих, хто втратив сина, брата, друга. Ця війна забирає найкращих, і неможливо змиритися з тим, що наша молодь змушена дорослішати у вогні війни, віддаючи найдорожче.

Ми у вічному боргу перед його подвигом, перед його родинами. Наші найщиріші співчуття та вічний уклін герою. Світла пам’ять Арсену, який залишається з нами у люблячих серцях, у вітрах рідного краю, у майбутньому, за яке він заплатив життям!

Честь та шана захиснику! Про зустріч та прощання з героєм буде повідомлено додатково.