Сонячного травневого дня шкільне подвір’я Черепковецького закладу освіти огорнула тиша — не випадкова, не буденна. Це була тиша скорботи, пошани й великої вдячності. Саме цього дня тут відкрили меморіальну дошку на честь нашого земляка, воїна, сержанта 95-ї Десантно-штурмової бригади — Сергія Олександровича Боднаря, який загинув, захищаючи Україну.

Сергій був справжнім сином України — працьовитим, щирим, добрим. У мирному житті працював у місті Чернівці на пекарні, згодом — зварювальником на станції Вадул-Сірет. Разом з родиною проживав у селі Черепківці. Виховував двох дітей, був люблячим чоловіком і турботливим батьком. Звичайна, чесна людина, таких поруч з нами — багато. Але саме такі звичайні люди й творять надзвичайні вчинки, коли настає час обирати між страхом і обов’язком.

Сергій без вагань став на захист Батьківщини. І віддав найцінніше — своє життя — заради того, щоб ми могли жити, творити, любити, вчитись і працювати під мирним небом. Його смерть — велика втрата не лише для родини, а й для всієї громади. Ми втратили друга, побратима, Людину з великої літери.

Вшанувати пам`ять Героя прийшли сім`я, близькі та друзі воїна, дирекція навчального закладу та уся шкільна родина, односельці, військові, представники влади.

Меморіальна дошка, відкрита на фасаді школи, — це не просто вшанування пам’яті. Це щоденне нагадування про ціну свободи, про тих, хто не повернувся, аби ми могли залишатися вільними. Вона допоможе висловити нашу скорботу, нашу вдячність і глибоку шану.

Пам’ятаємо. Схиляємо голови. Герої не вмирають…

 

« повернутися