Війна, Володимирівська ОТГ, Політика, Суспільство
Спалювання сухостою у воєнний стан: диверсія та штрафи
У період дії воєнного стану в Україні значно посилилася відповідальність за спалювання сухостою та іншої сухої рослинності. Ці дії тепер можуть бути прирівняні до диверсійних актів, що має серйозні правові наслідки. У березні 2022 року, коли країна зіткнулася з повномасштабним вторгненням, парламент України вніс критичні зміни до Кримінального кодексу. Ці зміни були спрямовані на посилення відповідальності за злочини, що підривають основи національної безпеки в умовах надзвичайної ситуації.
Зокрема, стаття 113 «Диверсія» була доповнена пунктом, який включає навмисні підпали, у тому числі сухої рослинності, до переліку злочинів, спрямованих на послаблення держави. Це означає, що за такі дії передбачена кримінальна відповідальність. У Державній службі України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) постійно нагадують громадянам про ці зміни та закликають до свідомого ставлення до пожежної безпеки. Спалювання сухостою, особливо поблизу лісових масивів чи населених пунктів, створює величезну загрозу, яку не можна недооцінювати.
Підпал сухостою в умовах воєнного стану може бути розцінений не просто як необережне поводження з вогнем, а як потенційна подача світлових сигналів ворогу, що є вкрай небезпечним. Крім того, масштабні польові пожежі значно відволікають ресурси рятувальних служб та військових підрозділів. Вони змушені витрачати дорогоцінні сили та ресурси на боротьбу з вогнем, замість того щоб спрямовувати їх на ліквідацію наслідків військових дій або захист країни. Це створює додаткове навантаження на систему безпеки та оборони держави.
За випалювання стерні, луків, пасовищ, а також ділянок степової та іншої природної рослинності або її залишків, передбачені значні штрафи, що становлять від 3 000 до 12 000 гривень. Якщо ж винними виявляються керівники підприємств та організацій, сума штрафу суттєво зростає і коливається в межах від 15 000 до 30 600 гривень. Ці заходи покликані підвищити дисципліну та відповідальність за дотримання правил пожежної безпеки на всіх рівнях.
У випадку знищення або пошкодження лісових масивів чи зелених насаджень встановлені ще більш суворі покарання: штрафні санкції від 91 000 до 153 000 гривень або обмеження волі на строк від двох до п’яти років. Якщо ж такі дії призвели до загибелі людей або тварин, винні особи караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років. Це підкреслює трагічні наслідки, до яких може призвести недбале ставлення до природи та недотримання правил пожежної безпеки.
Служба порятунку України наполегливо нагадує про важливість дотримання правил пожежної безпеки, особливо під час зернозбиральної кампанії. Дотримуючись цих простих, але життєво важливих правил, кожен зможе убезпечити себе, своїх близьких та свій урожай від катастрофічних пожеж:
• Суворо забороняється палити, розводити багаття, а також застосовувати відкрите полум’я на хлібних масивах та поблизу них. Це стосується абсолютно всіх – як працівників сільськогосподарських підприємств, так і звичайних громадян.
• Перед початком жнив хлібні поля, які прилягають до лісових масивів, степової смуги, автомобільних доріг та залізниць, мають бути обкошені та оборані захисною смугою. Ширина такої смуги повинна бути щонайменше 4 метри. Це є ключовим заходом для запобігання швидкому поширенню вогню.
• Перед збиранням врожаю посіви великої площі необхідно розбивати на окремі ділянки, кожна з яких не перевищує 50 гектарів. Такий поділ дозволяє більш ефективно зосередити зусилля на ліквідації пожежі, якщо вона все ж виникне.
• Усі працівники сільськогосподарських підприємств, задіяні у збиральній кампанії, зобов’язані пройти спеціальне навчання з пожежної безпеки та бути ознайомленими з планом дій у разі надзвичайної ситуації.
• На полях необхідно організувати пожежні пости, які мають бути укомплектовані необхідним обладнанням та засобами захисту. Це забезпечить швидке реагування на будь-які загрози.
Окрім того, власнику поля необхідно пам’ятати, що саме він несе відповідальність за зневагу до заборони спалювання стерні, відсутність протипожежних смуг та неналежний контроль за станом земельної ділянки. Дотримання цих норм є запорукою збереження довкілля, майна та безпеки під час воєнного стану.

