Олександр Анатолійович Багінський, уродженець міста Слов’янськ на Донеччині, народився 20 травня 1982 року. Його дитинство та шкільні роки пройшли в рідному місті, де він виріс комунікабельним та допитливим хлопчиком, мав багато друзів і захоплювався навчанням. Після закінчення школи у 1998 році, здобув професію токаря у СПТУ №15, а згодом працював за фахом на Слов’янському машинобудівному заводі.

З 2000 року Олександр Анатолійович проходив службу у морфлоті Збройних Сил України, де служив зв’язківцем на кораблі «Донецьк» у місті Феодосія.

Після завершення військової служби, він повернувся до Слов’янська та знайшов роботу слюсарем у житлово-експлуатаційній конторі. У 2010 році Олександр одружився, у сім’ї народилися дві донечки — Діана та Аня, проте подружнє життя, на жаль, не склалося.

З перших днів повномасштабного вторгнення росії в Україну, Олександр Анатолійович без вагань став на захист своєї держави. Він добровільно вступив до лав Збройних Сил України, мужньо воював у 60-й окремій механізованій бригаді, пережив поранення та контузії, захищаючи країну на Херсонському та Бахмутському напрямках. Побратими високо цінували Олександра за його незламну мужність, відповідальність та сміливість. Вони згадують його як «надзвичайну людину — справжню, добру, щиру, з великим серцем».

Під час служби в Інгулецькій бригаді, доля звела його з нашим земляком Іваном Рєзніком. Їхні стосунки, що почалися з дружби, переросли у глибоке кохання. Вони планували одружитися після повернення з Бахмута, але трагічні обставини війни внесли свої корективи.

У січні 2025 року, після тривалого очікування, до України повернули тіла багатьох полеглих воїнів. Серед них, завдяки експертизі ДНК, було ідентифіковано тіло старшого сержанта Багінського Олександра Анатолійовича. На жаль, страшна звістка надійшла до його матері, брата, дітей та коханої: 21 квітня 2023 року, під час виконання бойового завдання в районі Бахмута, внаслідок ворожих обстрілів, Олександр загинув.

Олександра Багінського поховають поруч із побратимом Іваном на Рогозівському кладовищі. Валківська міська рада висловлює глибокі співчуття рідним та близьким мужнього воїна. Вічна слава та пам’ять герою-захиснику України. Спочивай з миром на Валківській землі.

« повернутися