На щиті повернувся Герой: Пам’яті Микити Афанасьєва

Житомирщина знову в жалобі. На щиті повернувся Герой, Микита Дмитрович Афанасьєв, 1994-2023 рр. Його життя, сповнене любові до України та відданості своїм побратимам, обірвалося 14 грудня 2023 року. Лише через рік і п’ять місяців Герой повернувся до міста, яке стало йому рідним…

Микита Афанасьєв народився 14 вересня 1994 року в м. Брянка на Луганщині. Навчався у ЗОШ №23, де вирізнявся ерудицією, наполегливістю та цілеспрямованістю. Брав участь у предметних олімпіадах, займав призові місця, грав у шкільній команді «Що? Де? Коли?», був активним учасником КВК. Його дитяче захоплення шашками принесло перемогу у Всеукраїнських змаганнях «Диво шашки». У 2012 році був нагороджений дипломом за участь у Кубку України з футболу Євро-2012 серед школярів. Футбол залишався його пристрастю протягом усього життя. Микита Афанасьєв здобув кваліфікацію електрогазозварника у Брянському професійному ліцеї.

Після строкової служби у Збройних Силах України повернувся до мирного життя. Та у 2014 році разом із родиною був змушений покинути рідне місто через бойові дії та переїхав до м.Житомира, яке згодом стало для нього другим домом. Тут почав працювати барменом. Друзі згадують Микиту Афанасьєва як спокійного, розсудливого, мудрого і надійного. Він не прагнув бути в центрі уваги, але завжди був поруч, коли потрібна підтримка чи допомога. Для фансектору футбольного клубу «Полісся» він був серцем — тим, хто задавав ритм підтримці вболівальників, б’ючи у барабан так, ніби від того залежав результат гри.

З першого дня повномасштабної війни Микита Афанасьєв без вагань став до лав захисників України. Мужньо і самовіддано боровся з ворогом. Його сила духу, рішучість, виваженість, самовіддача при виконанні бойових завдань викликали непересічний авторитет і повагу у колі побратимів та командирів. За час військової служби був неодноразово нагороджений грамотами та подяками за врятовані життя, за відданість Батьківщині, за любов до України та її народу.

Він був не просто Воїном — він був Людиною з великим серцем. Вмів любити глибоко, підтримувати у найтяжчі миті, розрадити словом і усмішкою. Воїн героїчно загинув 14 грудня 2023 року, до останку залишившись вірним сином України.

Микито, Ти назавжди в наших серцях — як Герой, як Друг, як Людина. У кожному ударі барабана, в кожному матчі, в кожному мирному дні — житиме пам’ять про Тебе, Герою!..