На щиті до рідного Житомира повернувся Михайло Гаврилюк, талановитий піаніст, музикант та відважний Захисник України. Його життєвий шлях, сповнений музичних досягнень та жертовності, обірвала війна.

🕯️ ГАВРИЛЮК МИХАЙЛО АНАТОЛІЙОВИЧ 🕯️
07.12.1989 — 23.07.2024рр.

Михайло народився 7 грудня 1989 року в Житомирі. З раннього дитинства він виявив неабиякий музичний талант, захопившись грою на фортепіано. Навчаючись у Житомирській міській прогімназії №11 та ЗОШ №8 (ліцей №8), він одночасно розвивав свої артистичні здібності. Його бабуся, Марія Гаврилюк, відіграла важливу роль у його становленні як музиканта, будучи його художнім керівником та продюсером. Михайло був надзвичайно обдарованим піаністом, здобувши першу перемогу на Всеукраїнському конкурсі гумору та сатири імені А. Сови вже у 6 років.

Його музична кар’єра стрімко розвивалася завдяки щоденним заняттям та навчанню у найкращих викладачів. Михайло закінчив Житомирський музичний фаховий коледж ім. В. С. Косенка з відзнакою, а потім здобув ступінь бакалавра в Київській муніципальній академії музики ім. Р. М. Глієра. Він виступав із сольними концертами, вражаючи публіку віртуозним виконанням творів Ліста, Рахманінова, Шопена, а його гру порівнювали з грою Святослава Ріхтера. Його концерт із Артемом Ляховичем став яскравим підтвердженням світового рівня його музичного таланту.

Однак доля розпорядилася інакше. У квітні 2022 року Михайло, за покликом серця, добровільно долучився до лав Захисників України, попри труднощі з першими спробами. Він служив в одному з підрозділів НГУ, а згодом перевівся до бойового підрозділу, щоб стати на захист країни на передовій, зокрема під Бахмутом. У 2023 році отримав поранення, але після лікування повернувся до своїх побратимів.

За свою мужність, звитягу та самовідданість Михайло був відзначений численними нагородами: орденом “За мужність” III ступеня, медаллю “Честь. Слава. Держава”, медаллю “Ветеран війни – Учасник бойових дій”.

23 липня 2024 року, під час виконання бойового завдання, Михайло Гаврилюк, позивний «Музикант», героїчно загинув. Його остання рапсодія – це рапсодія війни, відданості та любові до Батьківщини. Він віддав своє життя за свободу та незалежність України.

Його ім’я назавжди залишиться в серцях близьких, друзів, побратимів та всіх, хто цінує мужність і жертовність. Михайло був Людиною честі, таланту і глибокої любові до своєї країни. Його подвиг – безцінний внесок у нашу перемогу.

Світла пам’ять і вічна слава Герою!