На щиті повернувся Герой… Україна втратила одного зі своїх відданих синів.🕯️ГОЛОВАТЮК ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ02.01.1984 – 18.06.2025рр.Ця трагічна звістка облетіла серця багатьох: наш земляк, Герой України Олександр Васильович Головатюк, повернувся додому на щиті. Народився Олександр у мальовничому місті Кам’янці-Подільському 2 січня 1984 року. Проте ще у ранньому дитинстві, прагнучи нових можливостей, його сім’я переїхала до Житомира, міста, яке стало для нього справжнім домом. Саме тут минули його дитячі роки та сформувалася особистість, сповнена жаги до знань та розвитку.Навчаючись у загальноосвітній школі №1 (нині — ліцей №4), Олександр з перших днів зарекомендував себе як винятково здібний, допитливий та цілеспрямований учень. Його прагнення до досконалості та глибоке занурення у предмети були очевидними, що й дозволило йому завершити школу із золотою медаллю. Уже тоді, у юному віці, його приклад надихав однолітків на власні звершення. Він виявляв особливий інтерес до точних наук, зокрема до фізики, і був багаторазовим переможцем численних предметних олімпіад, демонструючи свої виняткові аналітичні здібності. Крім того, Олександр активно брав участь у клубних іграх КВК, що свідчило про його багатогранність та гарне почуття гумору.Згодом Олександр здобув професійну освіту, освоївши фах комп’ютерного набору при Житомирському автомобільно-дорожньому коледжі НТУ. Його невгамовна жага до знань привела його до подальшого навчання, і він отримав юридичну освіту у Житомирському інституті МАУП. З дитинства він був активним, виявляв неабияку любов до спорту, що загартовувало його дух та тіло. Олександр завжди залишався вірним своїм принципам, мав загострене почуття справедливості та завжди виступав на захист слабших. Ці риси характеру супроводжували його протягом усього життя.Особливе місце у серці Олександра займала його родина. Він безмежно любив і шанував свою матусю, завжди дбав про неї та підтримував у всіх життєвих викликах. Часто навідував бабусю з дідусем у рідному селі, з радістю допомагав їм по господарству, демонструючи свою доброту та турботливість як внук.Його великою пристрастю та справжнім покликанням була автомобільна техніка. Олександр став висококваліфікованим фахівцем у цій сфері — не просто автомеханіком, а справжнім діагностом, якому довіряли найскладніші завдання з ремонту автомобілів. Він мріяв про відкриття власної справи, адже бачив себе успішним підприємцем, що надає якісні послуги з ремонту та обслуговування авто. Окрім того, він працював у Київській компанії, що спеціалізувалася на допомозі українцям у пошуку роботи за кордоном, де активно ділився своїми знаннями, підтримував людей словом і ділом, демонструючи свою чуйність та бажання бути корисним суспільству.У квітні 2024 року, коли Батьківщина опинилася у небезпеці, Олександр Головатюк прийняв одне з найважливіших і найгідніших рішень у своєму житті – стати на захист України. Він приєднався до лав Збройних Сил України, де у складі одного з підрозділів мужньо та самовіддано боронив рідну землю від ворога. Він був справжнім Захисником України, який без вагань став на передову заради свободи та незалежності своєї країни.На жаль, 18 червня 2025 року його життя трагічно обірвалося під час виконання бойового завдання. Олександр Головатюк віддав своє життя за Україну, якій з честю та гідністю служив до останнього подиху. Його подвиг назавжди залишиться у пам’яті українського народу. Ми схиляємо голови перед його мужністю та жертовністю.У вічній скорботі та з невимовним болем його матуся, рідні, друзі, бойові побратими та вся Україна. Пам’ять про Героя Олександра Головатюка житиме вічно. Ми пам’ятаємо і цінуємо кожного, хто став на захист нашої держави.Світла пам’ять і вічна слава Воїну-Захиснику!