Сьогодні, з глибоким сумом, мешканці громади Згурівщини зібралися на Алеї Слави та Пам’яті, щоб віддати останню шану своєму земляку, загиблому герою Віталію Чубуку. Його життя, присвячене захисту України, обірвалося трагічно 13 листопада 2024 року біля населеного пункту Воздвиженка на Донеччині. Віталій до останнього подиху залишався вірним сином своєї Батьківщини, загинувши від рук жорстокого ворога. Майже дев’ять місяців минуло, перш ніж Герой зміг повернутися до рідного дому «на щиті», до матері, яка не втрачала надії, та до родини, яка оплакує своє непоправне втрату.

Наші серця переповнені невимовним болем від усвідомлення втрати та палкою ненавистю до тих, хто забрав життя нашого Героя. Ми змушені жити на межі, де земля, яка мала б пахнути хлібом, просякнута запахом пороху, а тривога лунає не лише в повітрі, а й у наших душах. Знайти радість стає все важче, але ми мусимо боротися, витримувати всі випробування долі.

Ми дякуємо Богу за віру, яка дає нам сили, і нашим захисникам за можливість жити. Кожна ракета, кожен удар ворога — це не лише загроза, а й символ страждань: дітей, які не побачили світанку, матерів, що не можуть додзвонитися до своїх синів, батьків, які не можуть зв’язатися з рідними з передової. Проте, навіть у найтемнішу ніч, ми віримо, що настане світанок, який принесе мир та спокій.

Ми глибоко переконані, що мир в Україні настане зовсім скоро, і наші втрати не будуть марними. Пам’ять про подвиги наших воїнів, про їхню самовідданість і мужність, назавжди залишиться в наших серцях та в історії.

Спи спокійно, воїне! У кожному нашому подиху, у кожному ударі серця, у кожному мирному дні житиме пам’ять про тебе, наш Герою! Слава Україні! Вічна пам’ять усім загиблим воїнам та мирним українцям, які стали жертвами російських загарбників! Перемога буде за нами!

« повернутися