На щиті повернувся Герой – Котвицький Андрій Валерійович. Ця трагічна звістка сколихнула Житомир, де народився та жив Андрій. Він пішов із життя 25 березня 2025 року, залишивши по собі глибокий слід у серцях рідних та близьких. Андрій Валерійович народився 23 лютого 1984 року. Його життєвий шлях розпочався у Житомирі, де він здобув освіту в ЗОШ №20, яка нині є ліцеєм №20. Згодом, у ПТУ №8, він опанував фах машиніста компресорних установок, машиніста холодильних установок та апаратника повітропроводу. Упродовж свого життя Андрій працював на різних підприємствах рідного міста, зарекомендувавши себе як справжній професіонал і майстер своєї справи. Його золоті руки могли полагодити будь-яку електротехніку, а добре серце завжди було відкрите для допомоги іншим. Андрій був надзвичайно добродушною людиною, люблячим сином, братом і, перш за все, турботливим батьком. Після ранньої втрати батька, він разом із братом став надійною опорою для своєї матері. Особливе місце в його серці займала донечка, для якої він мріяв про світле та щасливе майбутнє. У вільний час Андрій захоплювався футболом, у грі знаходив радість та можливість єднатися з друзями. У вересні 2024 року Андрій, керуючись патріотичним обов’язком, став на захист України від російських агресорів, вступивши до лав Збройних Сил України. Мужньо та самовіддано він боронив рідну землю від загарбників. На жаль, 25 березня 2025 року, виконуючи бойове завдання, Котвицький Андрій Валерійович віддав своє життя за свободу та незалежність нашої Батьківщини. Вічна пам’ять і слава Герою. У вічній скорботі рідні, близькі, друзі та бойові побратими… Світла пам’ять Герою….