Денис Ігорович, справжній патріот України, народився 13 квітня 1987 року на Житомирщині, у мальовничому селі Слобода-Селець. Його шлях до захисту Батьківщини розпочався з отримання знань: він успішно закінчив Житомирську ЗОШ №33, а згодом здобув фах механіка у Житомирському автомобільно-дорожньому коледжі. До війни Денис знайшов себе у меблевій фірмі “Партнер”. Він щиро любив свою роботу, адже вона дозволяла йому творити, втілювати в життя корисні та красиві речі, залишати по собі відчутний слід, даруючи людям затишок і радість. Його майстерність та відданість справі були невід’ємною частиною його життя.

У житті Денис був людиною активною, цілеспрямованою та сповненою енергії. Він захоплювався футболом, полюбляв автомобільну техніку, цінував красу природи та дбайливо ставився до навколишнього світу. Його захоплення риболовлею було особливим – він брав участь у спортивних змаганнях, а також активно грав за футбольний клуб “Регіон”, ставши срібним призером першості Житомирського району. Ці досягнення свідчили про його спортивний дух та прагнення до перемог.

Дениса знали як людину добру, розсудливу та справедливу. Він завжди був готовий прийти на допомогу, з повагою ставився до старших, дбав про своїх батьків і надзвичайно цінував дружбу. Його вміння готувати приносило радість рідним і близьким, а тепло його серця зігрівало всіх навколо. Сім’я була його головною опорою і джерелом натхнення. Денис був люблячим та турботливим батьком для двох донечок та сина. Він мав багато планів на майбутнє, але, на жаль, війна жорстоко змінила все.

З першого дня повномасштабного вторгнення Російської Федерації, Денис, не вагаючись, добровільно став на захист України. Він приєднався до одного з підрозділів ЗСУ, де мужньо виконував бойові завдання. Завдяки своїй відвазі, професіоналізму та людяності, він здобув глибоку повагу і авторитет як серед побратимів, так і серед командирів. Героїчно загинув 13 липня 2023 року, віддавши своє життя за волю та незалежність рідної землі. Лише через рік і вісім місяців, його тіло, з усіма військовими почестями, було доставлено до рідного міста, повертаючи Героя на щиті.

У вічній скорботі залишилися мама, рідні, близькі, друзі та бойові побратими. Світла пам’ять і вічна слава Герою, який віддав найцінніше заради майбутнього України! Його історія – це приклад незламності духу та безмежної любові до своєї Батьківщини.