Герої не вмирають: Пам’яті Дмитра Станкевича

🕯️ СТАНКЕВИЧ ДМИТРО ЛЕОНІДОВИЧ
01.04.1999 – 30.04.2025рр.

Житомирщина знову в жалобі. На щиті повернувся Герой – Дмитро Станкевич, чиє життя стало символом мужності та відданості Україні. Дмитро народився у Житомирі, де з дитинства проявляв активність і прагнення до справедливості. Його шлях пролягав від Житомирської ЗОШ № 6 (ліцей №6), автомобільно-дорожнього коледжу, а згодом – «Житомирської політехніки». Він став високопрофесійним військовим, відданим захисником України.

У мирному житті Дмитро був професійним спортсменом, вихованцем клубу рукопашного бою «Характерник». Він неодноразово перемагав у змаганнях та отримав звання кандидата у майстри спорту. Його бойовий дух і сила характеру викликали повагу серед побратимів і керівництва. Дмитро любив музику, грав на гітарі та цінував життя.

Доброзичливий і життєрадісний, Дмитро об’єднував навколо себе людей, даруючи їм частинку свого серця. Він поважав батьків, які були для нього взірцем любові та відданості Батьківщині. Саме вони виховали в ньому мужність, справедливість і вірність.

З початком війни Дмитро повернувся з-за кордону, щоб захищати Україну. Не повідомивши батьків, він вступив до лав Захисників. Брав участь в обороні Маріуполя у складі полку «Азов». Згодом, завдяки своїм якостям, доєднався до іншого військового підрозділу. Він був вірним побратимом для воїнів, для яких ризик і витримка були щоденною реальністю. За мужність і самовідданість отримав державні нагороди.

Дмитро був люблячим сином, братом і другом. Його щирість і готовність завжди підтримати залишаться в серцях тих, хто його знав. Він не шукав слави, а діяв за покликом серця.

30.04.2025 року, виконуючи бойове завдання, сержант Дмитро Станкевич загинув смертю Героя, захищаючи Україну. У вічній скорботі родина, друзі, побратими та вся Україна.

Світла пам’ять і вічна слава Герою…