🕯️ СТАНКЕВИЧ ДМИТРО ЛЕОНІДОВИЧ
01.04.1999 – 30.04.2025рр.

Дмитро Станкевич, уродженець Житомира, з дитинства виявляв активність, цілеспрямованість та прагнення до справедливості. Він здобув освіту в Житомирському автомобільно-дорожньому коледжі НТУ та здобув ступінь магістра в ДУ “Житомирська політехніка”, ставши висококваліфікованим військовим. У мирному житті Дмитро був також успішним спортсменом, вихованцем клубу з рукопашного бою «Характерник», кандидатом у майстри спорту та багаторазовим переможцем змагань. Його сила духу та характер викликали повагу серед побратимів і керівництва. Дмитро мав хист до музики, зокрема до гри на гітарі, і щиро любив життя. Він був доброзичливим, веселим і життєрадісним, завжди об’єднуючи людей навколо себе. Його батьки, приклад любові та відданості Батьківщині, сформували в ньому мужність, справедливість і вірність слову.

З початком повномасштабного вторгнення Дмитро без вагань повернувся з-за кордону, щоб захищати Україну. Не повідомивши навіть батьків, він вступив до лав Збройних Сил України. Брав участь у найгарячіших боях, включаючи оборону та деблокаду Маріуполя у складі полку «Азов». Згодом, завдяки своїй честі, відданості та жертовності, Дмитро приєднався до іншого військового підрозділу, де проявив себе як вірний побратим, для якого ризик, витримка та сила духу були щоденною реальністю. За свою мужність і самовідданість він був нагороджений відомчими та державними нагородами, здобувши непересічний авторитет серед товаришів по службі та командирів.

Дмитро був люблячим сином, відданим братом і надійним другом. Його щирість, мужність і готовність підтримати залишаться в серцях тих, хто його знав. Він не прагнув слави чи визнання, а жив за покликом серця. 30 квітня 2025 року, під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини, мужній Воїн сержант Станкевич Дмитро Леонідович загинув смертю хоробрих, віддавши життя за рідну землю та майбутнє України.

У вічній скорботі родина, близькі, друзі, бойові побратими та вся Україна.

Світла пам’ять і вічна слава Герою…