На щиті повернувся Герой… ШУТЬ ЄВГЕН СЕРГІЙОВИЧ, позивний ‘’МОДНИЙ’’, 19.12.1992 – 09.06.2025. Вічна пам’ять Герою!

Євген народився у мальовничому селі Лубни, що на Полтавщині. З раннього дитинства його виховували люблячі бабуся та дідусь. Хлопець проявляв неабиякий талант до спорту, тож навчався у спортивному інтернаті. Футбол став його справжнім захопленням, і він тривалий час грав за футбольну команду Полтави. З дитинства Євген мріяв про справедливість і захист прав людини, тому обрав для себе юридичну освіту, вступивши до Полтавського юридичного інституту імені Ярослава Мудрого. На жаль, через певні обставини, завершити навчання йому не судилося.

Згодом, переїхавши до нашого міста, Герой працював водієм на різних підприємствах, що займалися ремонтом автомобілів. Євген мав добре серце, завжди готовий прийти на допомогу. У нього було багато друзів, адже він цінував дружбу, родину та поважав старших. Він був вірним товаришем, з глибоким відчуттям справедливості та безмежною любов’ю до життя. Мріяв збудувати власний будинок і мав безліч планів на майбутнє, але війна безжально їх зруйнувала. Ця Війна забрала життя Героя.

До початку повномасштабного вторгнення російських окупантів, Захисник разом зі своєю дружиною працював за кордоном. Та коли ворог розпочав повномасштабну війну проти України, він, не вагаючись, повернувся додому, щоб боронити рідну землю від загарбників. З квітня 2022 року Євген добровільно став на захист України від російських агресорів в одному з підрозділів ЗСУ. Мужньо і відважно виконував поставлені завдання, за що був нагороджений відзнакою “Ветеран війни – Учасник бойових дій”. Він користувався неабияким авторитетом та повагою серед побратимів і командирів. На превеликий жаль, Війна забрала життя Героя.

Життя Євгена Сергійовича обірвалося 9 червня 2025 року на передовій, де Воїн з честю, гідністю і до останнього подиху боронив рідну землю. У вічній скорботі дружина, діти, мати, бабуся, рідні, друзі та бойові побратими… Світла пам’ять і вічна слава Воїну-Герою…