Україна знову у скорботі, проводжаючи в останню путь своїх вірних синів. На щиті додому повернувся
загиблий воїн Дмитро Кох, 46-річний водій мінометного взводу роти вогневої підтримки. Його життя обірвалося, але пам’ять про його жертовність та незламний дух назавжди залишиться у серцях українців. Ця втрата є черговим болючим нагадуванням про високу ціну, яку платить наша країна за свою свободу та незалежність.
До повномасштабного вторгнення Росії, Дмитро Кох був мирним працівником, сумлінно виконуючи свої обов’язки вантажника у Державному підприємстві «Міжнародний аеропорт «Бориспіль». Там він провів значну частину свого трудового життя, будуючи плани на майбутнє. Проте, коли ворог підступно вдерся на нашу землю, Дмитро, як і тисячі інших українців, не зміг стояти осторонь. Його совість та патріотизм покликали його до захисту Батьківщини. Вже 2 березня 2022 року, без вагань, він став до лав Збройних Сил України, продемонструвавши приклад справжньої мужності.
Його бойовий шлях розпочався з посади водія-механіка автотранспортного відділення евакуаційного батальйону. Це була відповідальна робота, що вимагала витримки та професіоналізму, адже від неї залежало життя побратимів. З листопада 2023 року Дмитро Кох обіймав посаду водія мінометного взводу роти вогневої підтримки, що є ще одним свідченням його готовності брати на себе складні та небезпечні завдання. Цей відважний солдат віддано служив українському народові, виконуючи свій військовий обов’язок із честю та гідністю. Він був справжнім захисником України, який до останнього подиху стояв на варті нашої держави.
Трагічна звістка про загибель Дмитра Коха прийшла 28 липня 2024 року. Він загинув під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку, де ворог постійно намагається прорвати нашу оборону. Донецький напрямок є одним з найгарячіших точок на фронті, де щодня відбуваються запеклі бої. Саме там герой України Дмитро Кох поклав своє життя, захищаючи кожного з нас. Його самовідданість є прикладом для майбутніх поколінь.
Церемонія прощання та поховання з воїном відбулися днями у місті Покров, Дніпропетровської області. Саме там, за його прижиттєвою волею, знайшов останній спочинок цей відважний солдат. На похороні були присутні рідні, близькі, побратими та представники громади, які прийшли віддати шану справжньому патріоту. Це місце тепер стане символом пам’яті про Дмитра, як одного з багатьох українських героїв, чиє життя було віддане за світле майбутнє України.
Щирі співчуття висловлюються рідним та близьким Дмитра Коха. Ваша біль є нашим спільним болем. Пам’ять про його подвиг буде жити вічно. Нехай земля йому буде пухом, а його душа знайде спокій у небесних світах. Вічна слава та вічна пам’ять полеглому захиснику! Український народ ніколи не забуде його внесок у боротьбу за свободу. Дмитро Кох — приклад незламності та віри у перемогу. Його ім’я назавжди вписане в історію України як ім’я справжнього солдата.
