Колись жваві та гамірні пляжі Кирилівки, що на узбережжі Азовського моря у Запорізькій області, сьогодні зустрічають лише тишею та пусткою. Замість тисяч відпочивальників, які щоліта прямували до цього популярного українського курорту, тепер тут можна побачити лише поодиноких безпритульних тварин, що блукають порожніми берегами. Ця картина яскраво демонструє трагічні зміни, що відбулися з одним з найулюбленіших місць відпочинку українців через військові дії та окупацію.

До повномасштабного вторгнення Кирилівка була справжньою перлиною Азовського моря. Розташована у Запорізькій області, вона приваблювала мільйони туристів завдяки своїм унікальним піщаним пляжам та мілководному морю, що ідеально підходило для сімейного відпочинку з дітьми. Курорт поділявся на кілька основних зон: Центральний пляж, Пересип, Федотова коса та Коса Пересип, кожна з яких мала свої особливості та принади. Загальна протяжність піщаних берегів сягала близько 20 кілометрів, пропонуючи вдосталь місця для всіх бажаючих насолодитися сонцем та морем.

Інфраструктура Кирилівки до 2022 року була надзвичайно розвиненою. Понад 300 баз відпочинку, пансіонатів, готелів та приватних осель були готові прийняти гостей. На території курорту функціонували численні розважальні комплекси, включно з аквапарками, серед яких найбільший – “Острів Скарбів”, що був магнітом для дітей та дорослих. Окрім того, працювало близько 50 закладів харчування, різноманітні ринки та інші розважальні об’єкти, що забезпечували повноцінний та комфортний відпочинок. Щорічно до Кирилівки приїздило від 1,5 до 2 мільйонів туристів, переважно з України, а також із сусідніх країн, що підтверджувало її статус одного з ключових курортів регіону.

Проте нинішня реальність Кирилівки кардинально змінилася. Місцеві мешканці свідчать, що море стало напрочуд тихим і чистим, що не дивно, адже за три роки військових дій людей тут практично не було. Водночас ця чистота приховує смертельну небезпеку: прибережна зона, за попередніми даними, може бути замінована окупантами. Це робить будь-який доступ до пляжів надзвичайно ризикованим для цивільного населення, перетворюючи колишні райські куточки на потенційні пастки. Окупована Кирилівка перетворилася на “місто-привид”, де від колишнього туристичного життя не залишилось і сліду.

Ситуація у Кирилівці є лише частиною ширшої картини життя в окупації на півдні України. Наприклад, в інших тимчасово захоплених містах, таких як Генічеськ, також спостерігаються суворі обмеження для місцевих жителів щодо відвідування пляжів. Загарбники готують ці території до приїзду власних “туристів”, тому мешканців часто просять уникати основних пляжів, намагаючись мінімізувати контакти між місцевим населенням та приїжджими. Це створює ілюзію “нормального життя” для загарбників, приховуючи справжній стан справ та утиски місцевих громад.

Крім того, окупанти активно перетворюють тимчасово захоплені міста на повноцінні військові бази. Маріуполь, наприклад, мілітаризується шаленими темпами, стаючи повноцінним військовим майданчиком. Військові об’єкти, що раніше розміщувалися в інших регіонах, переміщуються на територію таких міст. Це свідчить про довгострокові наміри загарбників та їхнє бажання закріпитися на українських землях, повністю ігноруючи потреби та безпеку цивільного населення. Історія Кирилівки, як і інших окупованих населених пунктів, є живим свідченням руйнівного впливу військової агресії на мирне життя та процвітання українських земель.