Європою невпинно шириться небезпечне інфекційне захворювання жуйних тварин – блутанг, відомий також як катаральна лихоманка овець або синій язик. Ризик виникнення цієї хвороби значно зростає у теплу пору року. Сприятливі умови, такі як висока температура та вологість повітря, сприяють інтенсивному розмноженню комах, які є основними переносниками вірусу. Це створює серйозну загрозу для тваринництва, зокрема для України, яка поки що не стикалася з цією хворобою.

Незважаючи на те, що в Україні досі не фіксувалися випадки цього захворювання, існує високий ризик його занесення. З Африки до Європи активно поширюються комахи роду Culicoides, які є головними векторами вірусу. Наразі хворобу зареєстровано у низці європейських країн, серед яких Норвегія, Чехія, Словенія, Греція та Ліхтенштейн. Це свідчить про активне розповсюдження вірусу та вимагає посиленої уваги до профілактичних заходів.

Блутанг включено до переліку небезпечних хвороб Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин (WOAH), оскільки його спалахи можуть призводити до значних економічних втрат у тваринницькій галузі. Важливо підкреслити, що це захворювання не становить небезпеки для здоров’я людини, проте його вплив на сільське господарство може бути руйнівним. Ця інфекційна трансмісивна вірусна хвороба характеризується запально-некротичним ураженням слизових оболонок, язика, шкіри та копит.

До групи чутливих тварин належать вівці, кози, велика рогата худоба (ВРХ), білохвості олені, буйволи, антилопи, лосі та інші жуйні. Збудником є вірус Bluetongue виду Orbivirus, що належить до родини вірусів Reoviridae. Передається від інфікованих до здорових тварин через укуси комах виду Culicoides imicola або інших видів комах роду Culicoides, що здатні переносити збудник. Основним джерелом вірусу є хворі тварини, що робить контроль їхнього стану критично важливим для запобігання поширенню.

Інкубаційний період захворювання може тривати від 5 до 20 днів. Після інфікування віремія (присутність вірусу в крові) спостерігається протягом близько 60 днів у ВРХ та 40 днів у овець. Перебіг може бути різним: від довгого періоду одужання та прихованої (латентної) форми до летального результату. У найбільш важких випадках воно може призвести до загибелі тварини вже на 8-10 день.

У овець блутанг проявляється характерними симптомами: раптовим підвищенням температури тіла до 42,5 °C, гіперемією шкіри голови, губ та слизових оболонок ротової порожнини. На цих ділянках можуть з’являтися кровоточиві виразки. Невпинний рух язика супроводжується витіканням пінистої слини з ротової порожнини. Слизові виділення з носа стають гнійними та засихають, утворюючи кірки навколо ніздрів. У більшості хворих тварин спостерігається зміна кольору язика, який набуває характерного червоно-синього відтінку – звідси й назва “синій язик”.

Також у деяких тварин виникає почервоніння та опухання основи шкіри копитець (вінчика), що робить їх надзвичайно болючими при натисканні. Ці ураження, а також дегенеративні зміни скелетних м’язів, призводять до сповільнення руху хворих тварин. Вони стають нездатними вживати корм, що спричиняє швидке виснаження та, зрештою, загибель. Якщо вівці виживають, то через 3-4 тижні після нормалізації температури у них часто спостерігається випадіння шерсті, що додатково підтверджує серйозність перенесеної хвороби.

У великої рогатої худоби захворювання проявляється лихоманкою, запаленням шкіри та слизових оболонок, ураженнями язика та ротової порожнини, підвищеною слинотечею та кульгавістю. Крім того, спостерігаються порушення фертильності та зростання смертності телят, що має значні економічні наслідки для господарств. Діагностика проводиться комплексно, з урахуванням епізоотичної ситуації в регіоні, наявних клінічних симптомів, патологоанатомічних змін та лабораторного виявлення антитіл до збудника.

Наразі не існує специфічного лікування блутангу, що робить профілактичні заходи надзвичайно важливими для зменшення ризику його занесення в Україну. Ключові профілактичні заходи включають активну боротьбу з комахами-переносниками, утримання чутливої худоби в приміщеннях (особливо в нічний час, коли комахи найбільш активні), проведення своєчасної вакцинації тварин, а також регулярне застосування інсектицидів, зокрема піретроїдів, для захисту поголів’я.

У випадку першого виникнення хвороби на фермі все поголів’я тварин підлягає забою. Це супроводжується проведенням суворих карантинних та санітарних заходів відповідно до чинної інструкції, щоб максимально швидко локалізувати та ліквідувати вогнище інфекції. Ще раз нагадуємо про необхідність суворого дотримання заходів біобезпеки на всіх фермах для захисту тваринницької галузі від поширення вірусних захворювань, подібних до блутангу.