Значного поширення у нашому краї набула небезпечна багаторічна рослина – борщівник Сосновського. Ця рослина, яку часто називають “Геракловою травою” через її великий розмір, становить загрозу для здоров’я людей, негативно впливає на місцеві екологічні системи та погіршує туристичну привабливість нашого краю. Борщівник Сосновського – серйозна проблема, яка вимагає уваги та ефективних рішень.

Життєвий цикл борщівника Сосновського триває близько 2,5 років. Рослина може виростати до 3-5 метрів у висоту, а товщина стебла сягати до 10 сантиметрів. Листки можуть досягати довжини 2-3 метри. Коренева система добре розвинена, але залягає неглибоко – основна маса знаходиться у шарі до 30 см. Квітковий пагін з’являється на 3-5 рік життя рослини. Після плодоношення рослина відмирає. Розмноження відбувається переважно насінням, яке розноситься вітром та водою, сприяючи поширенню борщівника вздовж річок та доріг. Потоки повітря від транспорту також допомагають розповсюдженню насіння. Одна рослина здатна щорічно давати від 15 до 20 тисяч насінин, а в окремі роки – до 100 тисяч. У ґрунті насіння може зберігати життєздатність від 3 до 5 років, іноді навіть до 10-15 років. Якщо умови для цвітіння відсутні (через недостатню кількість поживних речовин, затінення, посуху або регулярне скошування), цвітіння затримується, і рослини можуть жити до 12 років.

Борщівник віддає перевагу легким ґрунтам з гарним зволоженням. Він добре переносить низькі температури та посуху. Під снігом витримує до -40°C, а також заморозки до -10°C. Здатний витримувати затоплення до 30 днів. Більшість дослідників відзначають його високу конкурентоспроможність. Навколо борщівника утворюється зона, де інші рослини не можуть рости. Це пов’язано з ефірними оліями та смолами у насінні борщівника, які перешкоджають проростанню насіння інших рослин.

Борщівник Сосновського утворює небезпечні зарості на берегах річок, струмках, узбіччях доріг, деградованих пасовищах, покинутих полях, пустирях, сміттєзвалищах та навіть у населених пунктах – у парках та на клумбах. Це створює серйозну загрозу для навколишнього середовища та здоров’я людей.

Небезпека для здоров’я полягає у наявності фотоактивних речовин, які під впливом ультрафіолету (сонячного випромінювання) стають токсичними. Дотик до борщівника може спричинити опіки 1-3 ступенів. Рослина також є контактним і дихальним алергеном та має сильний запах, який відчувається на відстані п’яти метрів.

Відповідно до розпорядження голови Закарпатської обласної державної адміністрації №845 від 19.12.2018 року було затверджено план заходів щодо боротьби з цими небезпечними рослинами на території Закарпатської області протягом 2019-2022 років. Мета – об’єднання зусиль органів влади, місцевого самоврядування, установ, організацій та підприємств для вирішення цієї проблеми. Важливо активно боротися з борщівником заради здоров’я громади.

Найбільш поширеним методом знищення борщівника є викошування. Цю процедуру слід проводити кілька разів, оскільки пагони активно відростають від кореневої системи. Систематичне скошування запобігає цвітінню та утворенню насіння. Більш ефективним є видалення товстих коренів на глибину 8-12 см після скошування, що забезпечує повне знищення рослин. Навіть на скошеній рослині насіння може дозрівати, тому після скошування їх слід спалювати.

Випасання молодих рослин вівцями та великою рогатою худобою також є ефективним методом боротьби.

Застосування гербіцидів, яке рекомендується на початку вегетаційного періоду навесні, також дає позитивні результати. Для боротьби з борщівником рекомендують використовувати гербіциди суцільної дії, дозволені до використання в Україні. Придбати їх можна у спеціалізованих магазинах та у офіційних дистриб’юторів засобів захисту рослин. Оскільки борщівник викликає опіки шкіри, усі роботи зі знищення рослини необхідно проводити у захисному одязі.

При використанні гербіцидів необхідно дотримуватись вимог Державних санітарних правил ДПС 8.8.12.001-98, затверджених наказом МОЗ України від 03.08.1998р. №1 (п.п.9.6 п.9.6).

На берегах річок застосування засобів захисту рослин слід здійснювати з урахуванням вимог Водного кодексу України.

Досягти успіху у боротьбі з борщівником Сосновського можна лише спільними зусиллями землевласників та землекористувачів шляхом проведення відповідних заходів на своїх ділянках. Важливо об’єднати зусилля для подолання цієї проблеми.

Інформує: Головне управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області