Невимовний біль охопив Бучу: попрощалися з Героєм Олегом Кузнєцовим.

Навесні 2025 року 49-річний Олег Кузнєцов, наш незламний земляк, вступив до лав Національної гвардії України. Він відважно став на захист Батьківщини, мужньо ведучи вогонь з кулемета. Його стійкість та героїзм допомагали прикривати побратимів і стримувати натиск ворога, даючи шанс вижити багатьом.

Захисник загинув 17 вересня 2025 року, виконуючи бойове завдання на Донеччині. Його життя обірвалося занадто рано, залишивши порожнечу у серцях близьких та всієї громади. Ця невимовна втрата стала ударом для всіх, хто знав і цінував Олега.

У Героя залишився син, який тепер мусить жити без батька. Додатковий удар долі спіткав родину: його мати, старший солдат Збройних Сил України Ірина Кузнєцова, відійшла у вічність лише через сім днів після загибелі сина, 24 вересня. Це трагічне співпадіння лише поглиблює горе та невимовний сум, що охопив родину Кузнєцових.

Підтримати сина, вшанувати пам’ять Олега та розділити невимовний біль зібралися найрідніші люди, друзі та численні мешканці громади. Цей момент єднання у скорботі свідчить про глибоку повагу до подвигу Героя та його материнської сили. Така втрата, безсумнівно, залишить глибокий слід у пам’яті всіх, хто був свідком цієї трагедії.

Подвиг Олега Кузнєцова, його самовідданість та жертовність назавжди залишаться в наших серцях. Його ім’я стало символом мужності та незламності. Вічна пам’ять і слава Герою, який віддав своє життя за мирне майбутнє України. Ця історія – нагадування про ціну, яку платять наші захисники за нашу свободу.