🇺🇦 #НЕЗЛАМНІ

Історія перша: «Вітер»

Василь Гуляк, наш земляк із Тараканова, добре знає, що означає стояти між ворогом та Батьківщиною. Його шлях захисника України розпочався ще у 2014 році, коли він виконував бойові завдання на Донеччині, зокрема брав участь у боях за Костянтинівку. Після повернення до цивільного життя, Василь присвятив себе родині, будував міцні стосунки з дружиною та виховував донечку.

З початком повномасштабного вторгнення у лютому 2022-го, Василь без жодних вагань знову став на захист своєї країни. Служачи у складі 160-ї бригади територіальної оборони, він брав активну участь у бойових діях на Київщині та Житомирщині, а також в обороні Торецька. Пізніше, вже у складі 118 бригади, він мужньо служив розвідником на Запорізькому напрямку.

19 лютого 2024 року стало чорним днем для Василя та його родини – він отримав важкі поранення, несумісні з життям. Попри щільні обстріли, відсутність їжі та води, його відважні побратими змогли евакуювати пораненого героя. Василь вижив завдяки їхній відвазі та власній незламній силі духу, хоча й втратив руку та обидві ноги.

Його шлях до відновлення та реабілітації є довгим і непростим. Наразі Василь проходить процес протезування у столиці України, демонструючи надзвичайну силу волі.

Мав честь особисто вручити районну відзнаку «НЕЗЛАМНІ» та Орден «За мужність» ІІІ ступеня його найріднішим людям – батьку Миколі Івановичу, люблячій дружині Вікторії та його донечці. Вони – його головна підтримка.

Дякуємо за вашу мужність, Василю! 🤝 Ви є яскравим прикладом незламності та патріотизму для всіх нас.

Тараканівська Громада
#Історії_війни_Дубенщина