🇺🇦 #НЕЗЛАМНІ
Історія четверта: Життя — за побратимів…

У День територіальної оборони України ми вшановуємо мужність і самовідданість тих, хто ставить обов’язок вище за власне життя. Сьогоднішня розповідь — про бойового медика Івана Савчука, чия історія є яскравим свідченням того, що справжні Герої живуть серед нас. Іван присвятив своє життя порятунку інших, і ця місія стала для нього найвищою честю.

З юних літ Іван обрав шлях служіння людям, здобувши медичну освіту. Він працював завідувачем фельдшерсько-акушерського пункту на Млинівщині, де щодня допомагав односельцям. Однак, доля звела його з найважчим випробуванням — війною.

Його шлях захисника України розпочався у 2015 році, коли він став учасником антитерористичної операції (АТО). З початком повномасштабного вторгнення російських військ, 25 лютого 2022 року, Іван без вагань долучився до лав Сил територіальної оборони, демонструючи незламний дух та патріотизм.

З перших днів повномасштабної війни Іван проявив надзвичайну мужність і високий професіоналізм. Він безстрашно рятував побратимів під шквальними обстрілами на Київщині, а згодом — на Донеччині, де щодня ризикував власним життям, стикаючись із смертельною небезпекою. Його руки, що колись лікували в тилу, тепер повертали до життя поранених бійців.

Іван неодноразово здійснював евакуацію поранених під мінометними ударами та атаками ворожих FPV-дронів, ризикуючи власним життям. Він демонстрував неймовірну стійкість, отримуючи поранення, але після лікування завжди повертався у стрій, готовий знову захищати Батьківщину.

Особливо важким днем стало 26 жовтня 2024 року. Під час нічного скиду ворожих безпілотників, побратими отримали важкі поранення. Іван, прибувши на місце події, оперативно надав першу медичну допомогу та розпочав евакуацію. Однак, уже в Костянтинівці він дізнався, що ще один військовий потребує термінової допомоги. Незважаючи на небезпеку, Іван разом зі штаб-сержантом негайно повернувся назад, щоб врятувати товариша. У цей критичний момент, під шквальним вогнем, він отримав осколкове поранення руки. На жаль, врятувати побратима не вдалося, але навіть у такій трагічній ситуації вони до останнього не залишили тіло загиблого.

Після кількох місяців лікування та реабілітації, Іван Савчук знову повернувся до виконання бойових завдань у зоні бойових дій, пліч-о-пліч зі своїми побратимами. Його відданість справі та незламність вражають.

Мав честь вручити відзнаку «НЕЗЛАМНІ» його дружині Олені та дітям, які також є прикладом стійкості та підтримки.

Спасибі, Іване, за твою мужність, відданість і незламність! Ти — справжній Герой України! 🤝

#Історії_війни_Дубенщина
2 батальйон 104-ої бригади Сил ТрО ЗСУ “Горинь”