Неможливо підібрати слів, аби передати біль, що крає серця кожного з нас… Адже знову наш земляк-Герой покинув земне поле бою й приєднався до небесного воїнства, аби Ангелом світла боронити рідну землю й свій народ від темряви та зла.
За Україну, її свободу, цілісність і незалежність, залишаючись вірним військовій присязі, загинув справжній Патріот, відважний воїн-захисник, солдат Збройних Сил України — Євгеній Зайчук.

ЗАЙЧУК Євгеній Васильович народився 17 серпня 1980 року в селі Рогізна Сквирського району Київської області. Дитинство пройшло в рідному селі, де пішов до 1-го класу Рогізнянської загальноосвітньої школи. Після закінчення 9 класів отримав професію водія.
У грудні 1998 р. був призваний на строкову службу до військової частини А2260, яку проходив по травень 2000 р. на посаді водія. Після демобілізації працював: був вправним майстром-ремонтником, робітником Сквирського рибгоспу, а останнім часом — на Фастівському переробному заводі «ЕкоВТОР».
21 вересня 2023 р. першим відділом Білоцерківського РТЦК та СП був призваний до лав Збройних Сил України за загальною мобілізацією. Проходив службу на посаді гранатометника механізованого батальйону.
Із 18 липня 2024 р. вважався зниклим безвісти. Рідні не втрачали віри й надії, що він знайдеться живим та неушкодженим. Місяці пошуків, численні ДНК-експертизи, море сліз і сподівань… Та, на жаль, — підтвердження важкої втрати…
Загинув 18 липня 2024 р. у с. Невське Сватівського району Луганської області внаслідок смертельних поранень, отриманих під час штурмових дій противника.
У важкій жалобі й невимовному горі залишилися: мама — Діана Миколаївна, син Юрій з родиною та вся сім’я…