З глибоким сумом повідомляємо про загибель ще одного відважного сина України, нашого земляка, Героя — Ігоря Білецького. Його серце перестало битися на полі бою, але його дух назавжди залишиться з нами, оберігаючи рідну землю від зла. Смерть справжнього патріота, мужнього воїна Збройних Сил України, Ігоря Білецького, стала непоправною втратою для всіх нас.

Ігор Валерійович Білецький народився 12 березня 1986 року у місті Сквира на Київщині. Тут пройшли його дитячі та юнацькі роки. Після закінчення Сквирської загальноосвітньої школи №1, він здобув освіту електрогазозварювальника у Сквирському ВПУ-29 у 2005 році. Все своє трудове життя Ігор присвятив роботі у ТОВ «Сквирський комбінат хлібопродуктів» ТМ «Сквирянка», де його завжди поважали за сумлінність.

21 березня 2022 року, у розпал боротьби за незалежність України, Ігор Білецький був мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив гранатометником у військовій частині А1232, демонструючи відданість військовій присязі та безмежну любов до Батьківщини. Його мужність та професіоналізм були неоціненними для його бойових побратимів.

Трагічна звістка про загибель Ігоря Білецького надійшла 31 серпня 2025 року. Після важкого поранення, отриманого під час мінометного обстрілу ворога поблизу населеного пункту Юнаківка на Сумщині, він помер у Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону у місті Львів. Його жертовність стала ще одним свідченням незламності українського духу.

За час своєї служби Ігор Білецький зарекомендував себе як дисциплінований і відданий воїн. Він мав високий рівень мотивації, завжди прагнув до професійного вдосконалення, підтримував високий бойовий дух у підрозділі та турбувався про своїх побратимів. Його стійкість у найважчих умовах заслуговує на найвищу повагу. За зразкову службу він був нагороджений відзнакою «Хрест пошани» від командира 95-ї окремої десантно-штурмової бригади та нагрудним знаком «Почесна відзнака командира аеромобільного батальйону».

Ігор Білецький залишив у скорботі свою дружину Наталію Юріївну, донечок Дар’ю та Катерину, а також усю люблячу родину. Смерть Героя — це рана на серці кожного українця. Вічна пам’ять і слава нашому захиснику!